Микола Міхновський - правник з громадянською позицією. Публіцистичні штрихи початку ХХ століття
- Деталі
- Категорія: Новини
Яскрава постать Миколи Міхновського приваблювала і буде приваблювати дослідників. Як симпатиків, так і тих, хто вперто називає його фашистом, не зважаючи на історичні факти та здоровий глузд. Надто вже радикальними, як і сто років тому, видаються політичні погляди Миколи Івановича! На жаль, за постаттю Міхновського-політика, не видно Міхновського-людини. Нещодавно ми отримали можливість якщо і не заповнити прогалину, то хоча б додати дещо нового до життєпису видатного українця. Пропонуємо вашій увазі декілька статей з харківської газети "Южный край" за 1906 рік. Вони дають уявлення про фахову діяльність адвоката Миколи Міхновського: як казали за вічнопам'ятних совєтських часів "Человек познается в труде". Подаємо статті мовою оригіналу. Матеріяли віднайшов та надав до публікації дослідник Едуард Зуб.
<джерело> «Южный край», 21 мая 1906 г., № 8792
Норман Дейвіс: "Іде вибірковість: поляки - жертви геноциду, інші - ні" Аґнєшка Ліхнеровіч, Зузанна Пєховіч ,TokFM (з сайту УП)
- Деталі
- Категорія: Новини
"Геноцид - політичне питання. Іде вибірковість: ми – жертви геноциду, інші - ні. Але тут немає невинних груп... УПА мала блискучі сторінки своєї історії. І не всі солдати УПА відповідальні за злочин. І не тільки поляки є жертвами".
Британський історик, автор відомих історичних бестселерів "Європа. Історія" та "Боже ігрище: історія Польщі", професор Лондонського університету Норман ДЕЙВІС дав інтерв'ю польському радіо TokFM з приводу планованих парламентом Польщі резолюцій до 70-річчя Волинської трагедії.
Агнєшка Ліхнеровіч: У Сеймі Польщі вибухнула чергова запекла суперечка з приводу резолюції, яка має вшанувати жертв Волинської різанини. Частина депутатів прямо вимагає, щоб винищення поляків назвати словом "геноцид" і хоче ухвалення спеціального дня пам’яті кресов’ян.
Роман Круцик. "Дем'янів Лаз. Геноцид Галичини."
- Деталі
- Категорія: Книги
Заради правди, заради майбутнього України та її нації на основі великої кількості не відомих раніше архівних документів, багатьох свідчень очевидців політичних репресій, матеріалів розкопок Дем’янового Лазу написано цю книгу.
Написано, щоби ми, нині сущі і майбутні покоління української нації, не забували про масові вбивства кращих синів і дочок українського народу, про ліквідацію українських церков та
духовенства, вбивства невинних людей большевицькими катами та їх комуністичними посіпаками.
Світ мусить знати про Дем’янів Лаз.
Виставка «Народна війна» успішно презентована у Бердянську
- Деталі
- Категорія: Новини
З 18 по 22 травня 2013 року мешканці міста Бердянськ мали змогу ознайомитися із експозицією «Народна війна», яка була розміщена у приміщенні місцевого центру професійно-технічної освіти. Виставка була здійснена за ініціативи начальника управління внутрішньої політики міської ради міста Бердянськ, який запевнив, що такого неподобства, як в сусідньому Приморську, в Бердянську не буде.
Напередодні урочистого відкриття виставки 19 травня члени товариства «Меморіал» імені Василя Стуса також взяли участь у вечорі-реквієм «Забуттю не підлягає», приуроченому до Дня пам’яті жертв політичних репресій у місцевому Римо-Католицькому храмі. У заході також брали участь місцеві професійні творчі хорові колективи, голови і представники національно-культурних товариств, релігійних конфесій і громад міста, за винятком московського патріархату, які проігнорували вшанування жертв червоного терору. Протягом всього вечора у залі звучала чудова органна музика, яку виконували на справжньому реставрованому церковному органі.
Під час свого виступу на вечорі-реквієм Роман Круцик зазначив, що для нього є несподіванкою такий високий рівень організації вшанування жертв репресій у Бердянську.
Ольга Різниченко. Як харків’яни сприйняли «Народну війну».
- Деталі
- Категорія: Новини
Перш, ніж потрапити до «першої столиці», виставка «Народна війна» побувала у 50-ти українських містах. І читаючи в інтернеті, як активно всюди відгукувались на неї люди, тривожило питання: «А чи прийдуть, чи зацікавляться виставкою харків’яни, місто яких, власне, і було епіцентром розв’язаної проти українців у двадцятих-тридцятих роках минулого століття радянсько-російської війни?»
Ми звернулись із повідомленням про «Народну війну» безпосередньо до харківської громади: через соцмережі, SMS-ки, роздавання флаєрів і афіш на вулицях.
Місце проведення виставки само по собі було знаковим і символічним. Свято-Дмитрівський храм – один з найдавніших і найкрасивіших храмів, який знищили більшовики у тридцятих, і який, певно, єдиний, що відновлюється у Харкові на пожертви простих харків’ян, парафіян церкви, вірних Української Автокефальної Православної Церкви. Символічно і те, що першими, кому саме у Харкові радянська окупаційна влада об’явила війну на знищення – це священики УАПЦ. Адже саме вони у 20-х-30-х вважались національно-духовними провідниками.
Юрій Коваленко, який полонив фельдмаршала Паулюса, не став Героєм Радянського Союзу тому, що українець і що не пив горілки
- Деталі
- Категорія: Новини
Бездержавні нації нидіють під пресом державних, які намагаються їх поглинути, а чоловіків використовують, як гарматне м'ясо.
(«Per aspera ad astra» Ігор Копотієнко)
Юрій Миколайович Коваленко народився 13 травня 1926 року.
Презентація книги Ульріха Буша «Дем’янюк – жертовне ягня»
- Деталі
- Категорія: Новини
30 квітня у приміщенні Товариства «Меморіал» відбулась презентація книги німецького правника Ульріха Буша «Дем’янюк – жертовне ягня». Адвокат доктор У. Буш є захисником Івана Дем’янюка. У засобах масової інформації вже чимало писали про стратегію його захисту та його появу в земельному суді Мюнхена – як схвального так і критичного.
Його критики закидали йому затягування процесу, риторичні перебільшення та задерикуватість. Але вони не до оцінили того факту, що захист у такому процесі, як проти Івана Дем’янюка, виявляється припертим до стінки, бо упередженість і громадська думка випереджають результат кримінального процесу. Своє завдання як захисника у кримінальному процесі У. Буш вбачав у тому, аби звинуваченому, якого охочі до сенсацій ЗМІ вже визнали винним, забезпечити справедливий судовий розгляд за основними принципами правової держави – усупереч усім спробам морального тиску.
Отже, автор у своїй праці детально описує хід судового процесу проти свого підзахисного. Зокрема, намагається з’ясувати, чи був взагалі Джон (Іван) Дем’янюк у концтаборі Собібор, аналізує покази свідків, наводить значну джерельну базу та ін.
Музейна експозиція «Народна війна» на батьківщині В. Чорновола
- Деталі
- Категорія: Новини
З 25 лютого по 2 березня експозиція Київського «Меморіалу» «Народна війна» демонструвалась ще у двох районних центрах Черкащини у Звенигородці та Катеринополі У м. Звенигородка експозиція була розміщена у районній бібліотеці (директор –Лариса Добровольська). Приїзд меморіалівців до Звенигородки здійснений за ініціативи місцевого осередку ВО «Свобода» (голова осередку – Кирило Крицький).
Відкриття та екскурсії місцевим старшокласникам були добре організовані. За 2 дні експозицію відвідали 14 груп старшокласників Звенигородських шкіл, студентів професійного училища сироварів та учнів школи інтернату.
На відкритті експозиції були присутні: заступник Голови міської Ради Звенигородки Михайло Золочко, директор музею Трипільська культура С. Логанський, Методисти відділу освіти, кореспондент районної газети «Шевченків гай» та журналіст місцевого телевізійного каналу Світлана Радванська. Голова Київського «Меморіалу» та автор експозиції провів грунтовні екскурсії по матеріалах експозиції учнівським групам та відповів на чисельні запитання відвідувачів.
ГУЛАКО-АРТЬОМОВСЬКИЙ СИНДРОМ // Т.Марусик
- Деталі
- Категорія: Новини
Слово «синдром» тлумачиться, як сукупність симптомів із загальним патогенезом, в якому аналізуються найзагальніші закономірності розвитку та перебігу недуги. Пригадуєте перли, які вже стали до певної міри позначками «канкретної» епохи – Гулак-Артьомовський, Анна Ахметова, поет Чехов та багато інших «янукізмів»? Майже рік тому Віктор Федорович потішив суспільство черговим перлом – «пропоную… відродити Кирило-Мефодіївське братство, як модний студентський рух…
Такий рух, ініційований серед студентства Києво-Могилянської академії, Національного університету імені Шевченка, оживив би наше суспільство». Це, на думку Януковича, один із пунктів підготовки до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
Українська націоналістка із Донбасу
- Деталі
- Категорія: Новини
Вояки Української Повстанської Армії не лише воювали. Вони творили пісні, легенди. Одним словом — свою культурну атмосферу. І в цій атмосфері зростали тисячі людей. Навіть після того, як УПА припинила своє існування, ця атмосфера не відразу зникла. Вона дала свої плоди. І одним з таких плодів стала поява донбаської письменниці Галини Гордасевич.
Ця жінка прожила непросте життя. Народилася 1935 р. в сім’ї православного священика в містечку Кременець. Тут працювала українська гімназія, в якій незадовго перед тим навчався Улас Самчук та Оксана Лятуринська. Тут же Сергій Даушков, цікавий, але, на жаль, не поцінований український письменник, пробував організувати українське видавництво.
Виставка у м. Шпола
- Деталі
- Категорія: Новини
З 4 по 6 лютого 2013 р. за ініціативи Голови районної організації Всеукраїнського об'єднання ветеранів Віктора Слюсара та підтримки Шполянського міського голови Віктор Заскалети музейна експозиція Київського «Меморіалу» «Народна війна» була представлена громадськості м. Шпола Черкаської обл.
Приміщення для розташування експозиції було надане директором Шполянської музичної школи.
Відкрив експозицію міський Голова Віктор Заскалета. На відкритті були присутні секретар міської Ради Тимошенко О.М., завідувачі відділами районної адміністрації Строкач Н.В. та Вовк Д.В., екс-голова районної адміністрації (2005 – 2010 рр.) Пірогов О.І. На відкритті виставки також були присутні журналісти шполянських ЗМІ, вчителі усіх п’яти міських загальноосвітніх шкіл, представники громадських організацій і партій.
Тарас Марусик НЕХТУВАННЯ МОВОЮ В ЕТНІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ АМОРАЛЬНЕ
- Деталі
- Категорія: Новини
Минуло два роки з часу смерті Володимира Куєвди, етнопсихолога і громадського діяча, який доклав чимало зусиль до відродження української мови в постколоніальній країні та її столиці Києві. Сьогодні, після майже трирічного господарювання донецької орди в Україні, брак таких принципових і послідовних людей, як він, відчувається ще гостріше.
В.Куєвда – автор численних праць, присвячених проблемам формування світоглядно-ціннісних орієнтацій, історичної пам’яті та етнонаціональної свідомості. Працюючи довгі роки в Інституті психології ім. Г.Костюка НАПУ (останні сім років на посаді керівника лабораторії історії психології), він досліджував традиційну культуру як форму буття української нації.
Ось лише деякі з назв його статей: «Національні психотипи у творчості Т.Шевченка»; «Традиційність як спосіб буття людини»; «Етнопсихологічні джерела історичної пам’яті в контексті формування національної свідомості»; «Психологія української символіки: міф, життєвий ідеал, національна ідея»; «Світотворчий міф і національна символіка»». Науковим підсумком Володимира Терентійовича стала монографія «Міфологічні джерела української етнокультурної моделі: психологічний аспект».
ПОЧЕСНОЇ ПРОФЕСУРИ В НЕПОЧЕСНОГО РЕКТОРА ПРИБУЛО
- Деталі
- Категорія: Новини
Незадовго до Нового року, як повідомляє офіційна інтернет-сторінка Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова, «відбулося на перший погляд традиційне засідання Вченої ради» – вручення «академічних мантій та дипломів почесних професорів друзям Драгоманівської родини». Цими друзями стали: директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський; поет, Герой України Дмитро Павличко; дійсний член Національної академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України Нелі Ничкало.
По правді кажучи, моєму здивуванню не було меж, адже восени 2011 року ректор цього закладу, «доктор філософських наук, професор, академік НАПН України» В.Андрущенко підписав експертний висновок від 7 жовтня 2011 року на підтримку законопроекту С.Ківалова та В.Колесніченка «Про засади державної мовної політики». При цьому студенти університету запідозрили керівництво навчального закладу в підробленні підпису ректора.
Але це, якщо доречно висловитися так, лише «квіточки». За два тижні до схвалення шкідливого антиконституційного законопроекту, 20 вересня 2011 року, В.Андрущенко «обкрутив дільце», присвоївши звання почесного професора видатній поетесі Ліні Костенко. Мабуть, він вважав, що на вагах його сумління поетеса зрівноважить «засади державної мовної політики» і можна буде ніби з чистою совістю підтримати регіоналів у їхній боротьбі проти української мови. І ні публічний розголос, ані відкрите звернення Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса до ректора з проханням переглянути рішення про підтримку законопроекту «Про засади державної мовної політики» (а звернення підписала низка відомих осіб – науковців, громадських діячів) не привели В.Андрущенка «до тями». Свій підпис він не відкликав, але робив усе, щоб уникнути будь-яких публічних відповідей і розмов на цю тему.
Експозиція «Народна війна» знову представлена громадськості м. Чернівці
- Деталі
- Категорія: Новини
Київський Меморіал за підтримки Міжнародного фонду Відродження продовжує представлення музейної експозиції «Народна війна» у містах України. Минулого року, а саме у травні у Чернівцях вперше було представлено експозицію «Народна війна» у Народному домі. Експозиція отримала схвальні відгуки відвідувачів та засобів масової інформації. На початку 2013 р. Київський Меморіал знову отримав запрошення від колег із Чернівецького Меморіалу представити виставку, цього разу у Центрі культури «Вернісаж».
Відкриття виставки, яке відбулось 23 січня було присвячено відзначенню 95-й річниці бою під Крутами. Захід відвідали представники навчальних закладів міста, мешканці Чернівців та ЗМІ. Експозиція перебуватиме у Культурному центрі «Вернісаж» до 10 лютого і всі охочі зможуть з нею ознайомитись, вхід на виставку вільний.
«ВСІ ТЕАТРИ РАДЖУ ПОКЛАСТИ В ТРУНУ» - Про Миколу Сядристого
- Деталі
- Категорія: Новини
Це одна з цитат, які ретельно підбирав для своєї нової виставки «Історико-політичні витоки комуно-фашистського Терору і Голодоморів у XX столітті – в Україні зокрема» в Музеї мікромініатюр, що в Лаврі, Микола Сядристий. Він – унікальна постать в українській культурі. Але такі рамки для нього занадто вузькі, адже до його давньої популярності майстра мікромініатюри («А, це той, хто підкував блоху») додається його скрупульозне вивчення тоталітарних режимів.
Це глибоке дослідження історії комунізму і фашизму через занурення в першоджерела. Володіючи рідкісною пам’яттю (називає том і сторінку багатомників Леніна чи Маркса з Енгельсом), він може довго і безперервно цитувати «класиків марксизму-ленінізму», але не ті місця, які колись заставляли конспектувати студентів на просторах колишнього СРСР, а ті, до яких не доходили навіть офіційні історики компартії Радянського Союзу.
