30.6.1941р.

У вечірних годинах 30-го червня відбулись у Львові Українські Національні Збори, які проголосили святочним актом, відновлення Самостійної Української Держави й створення Українського Державного Правління на чолі з Ярославом Стецьком

Цей акт був висловом волі всього українського народу й став дуже важною, історичною подією, яка вирішила ціле дальше відношення українського народу до німецької політики.

30.6.1941р.

Вже вечером 30-го червня українські революціонери урухомили львівську радіовисильню, надавши їй ім'я полк. Евгена Коновальця. Протягом ночі і наступного дня проголошено по радіо перебіг Національних Зборів, акт відновлення Самостійної Української Держави й створення Українського Державного Правління, пастирський лист Митрополита Шептицького з благословенням для Української Незалежної Держави й новоутвореної української влади, самостійницькі революційні відозви й інше.

2.7.1941

Свіжоприбулі, вслід за нім. армією сильні відділи гештапа насильно закрили українську самостійницьку радіовисильню ім. полк. Коновальця, українські самостійницькі газети, які почали виходити у Львові та заборонили збірний маніфестаційний похорон українських політичних в'язнів замодованих у большевицьких тюрмах.

4.7.1941

Німці поставили урядові Ярослава Стецька ультиматум відкликати проголошення Незалежности України і розвязати уряд, та загрозили гострими репресіями.

5.7.1941

Відбулась конференція провідних членів ОУН присутніх тоді у Львові, з участю частини членів Державного Правління. Конференція повністю одобрила становище Голови Уряду Ярослава Стецька, висказане ним на конференції, - щоб відкинути ультиматум німців. «Хоч би мене мали в тій хвилі розстріляти, заявив тоді Ярослав Стецько,я виконаю обовязок наложений на мене волею українського народу й недопущу до самочинної ліквідації українського уряду». Конференція вирішила твердо стояти на становищі історичного акту незалежности проголошеного 30 червня, протиставитись рішучо вмішуваню німців у справи українськоі державности, перебирати дальше дорогою доконаних фактів, з волі українського народу на всій території України владу в українські руки й мобілізовувати всіми засобами найширші народні маси до боротьби за повну самостійність України.

6.7.1941

агент гештапа виконав атентат на голову Українського Державного Правління Ярослава Стецька. Куля пробила авто голови уряду й ранила шофера.

4-7.7.1941

Представники прибувших до Львова у великому числі відділів гештапа звернулись різними дорогами до українських кругів, щоб українці урядили триденний погром жидів. «Замість уряджувати маніфестаційні похорони політв'язнів помордованих большевиками, говорили вони, краще зробити велику відплатну акцію на жидах». «Німецькі поліційні, ані військові власті не будуть в цьому перешкоджати».

Керівні чинники ОУН довідавшись про те, подали до відома членам, що це є німецька провокація, щоби скомпромітувати українців погромами, щоби дати претекст німецькій поліції до вмішування і «роблення порядку», і найважніже,- щоби відтягнути увагу й енергію українського загалу від політичних проблем боротьби за державну самостійність, на слизьку дорогу анархії, злочинів і грабіжництва.

Вже ІІ-й ВЗ ОУН висказався рішуче проти якихнебуть жидівських погромів засуджуючи такі тенденції, як намагання окупантів відвертати увагу народних мас від корінних проблем визвольної боротьби. Тепер, в перших днях німецької окупації, зреалізовано ці постанови в практиці, забороняючи участи в погромах жидів і протиділаючи німецьким провокаціям. Тільки завдяки рішучій поставі кадрів ОУН не дійшло в перших днях по уступленню большевиків до масового вирізання жидів у Львові та інших українських містах, мимо величезної хвилі збурення, яке викликало вимордування большевиками 80 тисяч українських політичних вя'знів і мимо числених провокацій німецького гештапо, щоб кинути українців до вирізання жидів.

Липень 1941

У перших днях липня, безпосередньо після проголошення Акту відновлення самостійности України в дні 30 червня, німецьке гештапо арештувало Провідника ОУН Степана Бандеру, та вивезло до Берліна. Там держали його під строгою контролею в головному поліційному уряді, а опісля вивезли до концентраційного табору.

В тому часі перевело німецьке гештапо арештування серед визначних представників української еміграції в Кракові і в Німеччині, які проголосили заяву солідарности з актом 30 червня.

Липень 1941.

Німецьке гештапо арештувало в першій половині липня голову Українськго Державного Правління - Ярослави Стецька та деяких його найближчих співробітників. Їх держали опіля разом з могими тисячами інших видатних діячів українського самостійницького руху, протягом цілої війни в тюрмах и концентраційних таборах.

Липень 1941.

В першій половині липня Краєвий Провідник ОУН - Іван Климів-Легенда видав наказ членам "ОУН не виконати зарядження німецьких властей про здачу зброї, не здати зброю, але заховати всю зброю в магазинах, добувати всіма засобами нові запаси зброї і заховувати їх. Одночасно з тим таємним наказом для членів ОУН він проголосив, зі своїм підписом, друковану відозву до українського народу в подібному дусі, щоб не здавати німцям зброї і зберігати її на оборону української державності. З цією зброєю вийшли на рік пізніше перші загони УПА на новий шлях - збройної визвольної боротьби.

Липень 1941.

Шрифт: Друкарська машинка.

Джерело: ГДА СБУ фонд 65, справа Ф-9079, том, 50 акруші 130-131

Переглянути фотокопію документа стор.1

Переглянути фотокопію документа стор.2