На превеликий жаль, час плине аж надто швидко. Стає помалу здобутком історії сама ґорбачовська «гласність», адже вона настала не так уже й недавно, бо ще 1985 року. Цей період гласності, коли цензура припинила своє безславне існування, тривав цілих сім літ, ну, нехай в Україні, з огляду на Щербицького, п"ять. Але далі почався новий, ще виразніше «безцензурний» період - історія незалежного існування України та інших держав, що утворились після розвалу СРСР. І цій історії теж уже п"ять років. Умови й можливості дослідницької роботи в історичній науці 12 років тому й тепер - не порівняти. Українська історіографія за цей час пережила технологічну революцію (можливості ксерокопіювання, комп"ютери). За рахунок закордонних видань, за рахунок того, що відкрилися тутешні закриті архіви, обвально збільшилася джерельна база. Один колишній совєтолог дописався до твердження, нібито «відкриті всі таємні архіви НКВД-КҐБ».

Чи тому правда, легко з"ясувати, переглянувши, що реально за ці роки вийшло друком. За ці 12, заокруглимо навіть, за 10 років з"явилося, справді, безліч статей про репресованих діячів, вийшла в світ ціла низка видань різної якості - збірників і монографій з історії тоталітаризму - як у Києві, так і в інших містах. Вийшло кілька документальних збірників, присвячених голодоморам. З"явилися кінофільми («Земля на крові» та ін.). Виходить спеціалізована преса («Поклик сумління», «Зона» та ін.).

Історична наука досі не вирішила однак чимало серйозних завдань. Наприклад, що стосується історії чека, то такої досі немає навіть у наближенні, якщо не рахувати давньої серії газетних статей В.Ростального. Збірника циркулярів і розпоряджень, якими керувались органи на місцях і якими формувалося чекістське діловодство, - теж немає. Немає збірників документів, присвячених репресіям ані взагалі, ані в окремих напрямках цих репресій - щодо письменства, щодо Церкви, щодо мистецтва. (Не так уже, як бачимо, все відкрито і не так багато напишеш на фальшованих протоколах.) Такої кількості розстрільних списків, як опубліковано за цей час у Росії, - у нас знову ж таки нема.

З"явилась однак книжка (607 с.), аналога якій немає ані в Москві, ані, природно, за кордоном. Це збірка біографічних матеріалів про чекістів, яку підготували відомі автори Ю.Шаповал, В.Пристайко та В.Золотарьов, і зветься вона «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи» (К.: Абрис, 1997). З її виходом українська історіографія опинилася попереду всіх. Що стосується вміщеної тут добірки документів (52 №№), то якоїсь цілісності, а відтак самостійного значення вона не набрала, тим більше, що певна частина документів - передруки. Цикл документів, опублікованих у «Нашому минулому», цілісніший. Зате збірка біографічних матеріалів, поза сумнівом, являє собою нове слово в історіографії. Тут вміщено 4 життєписи і 183 біографічні довідки. Картина, яку широко розкриває нове видання, страшніша, ніж ми досі могли думати, навіть начитавшися видань часів гласності, навіть попрацювавши з джерелами.

Геніально збудована машина («органи») охопила всю територію і все населення, прикріплене до певного місця пропискою. (Селяни приписки не мали, - їх винищували масово.) Отже, якщо НКВД хотіло вас арештувати, воно повинно було уночі виявити вас за певною адресою. Коли раз і другий вас там не знаходило, - робило висновок, що ви перейшли на нелегальне становище, і це вже ґарантувало статтю, за якою слідчі добирали потім інші статті.

Машина діяла на глибоко науковій основі. Вона організувала з цілою системою самоперевірки досконале зовнішнє стеження за всім підвладним їй населенням, організувала перлюстрацію всієї маси листування, вона провадила труси й арешти, допити і взагалі слідство, забезпечивши одержання таких свідчень, яких потребувало - від створення відповідних психологічних умов для в"язня і до фальшивок з підробленими підписами. Машина визначала, чиї прізвища мали бути згадані у ваших протоколах допитів, а кого поки що вона вважала за потрібне убезпечити. Тоді названі прізвища з протоколів вибиралися, особи ідентифікувалися («встановлювались»), і на тих, хто ще не був чомусь ув"язнений, виписувались нові ордери. Так машина поглинала одну категорію людності за другою, рухаючися виток за витком, від одного етапу «поглиблення класової боротьби» до наступного. Але робили це реальні чекісти, про яких досі майже нічого не було толком відомо. Праця Ю.Шаповала, В.Пристайка та В.Золотарьова саме й знайомить читачів (наклад праці - 5 тисяч примірників) з особами чекістів, що обслуговували цього Молоха.

Наскільки випадковий чи невипадковий добір представлених осіб - це питання можна з"ясувати, розклавши пас"янс за іншою ознакою, - не за абеткою прізвищ, а, скажімо, за посадами. Маючи відтепер 183 довідки, себто порівняно масовий матеріал, можна скласти список осіб, що діяли, наприклад, протягом одного окремо взятого, найстрашнішого 1937 року. Це на їхніх руках найбільше крові за всю нашу історію. Загалом беручи, історія України не знала більших злочинців, і у відкритій літературі зараз це найповніший список.

Звичайно, найкраще було б, якби автори опублікували реальний документ - офіційний штатний розклад на певну дату - на 1 січня 1937 року чи там на 31 грудня. Мережа адміністративно-територіального управління виглядала б виразно однозначно, а всі комірки, «ячейки» енкаведистської структури заповнили б реальні персонажі. Поки такої публікації немає, штатний розклад можна відтворити, реконструювати. Цей шлях має ту методичну незручність, що мережа адміністративно-територіального управління у той час змінювалася. Якушев-Бабкін очолив Житомирське обласне управління, Приходько - Кам"янець-Подільське, Фішер - Миколаївське, а Петерс - Полтавське 1 жовтня 1937 року. До них таких посад не було. Ці області тиждень перед тим, 22 вересня 1937 року виділено з Київської, Одеської та Харківської областей. Тим часом на початку того року ще існували Житомирська, Миколаївська та Полтавська міськради з відповідними посадами у міськвідділах НКВД. З цим поясненням реконструкцією можна користуватись.

Звертає на себе увагу дивна особливість пропонованих списків. Майже всі чекісти, що звірствували в Україні 1937 року, були розстріляні. Такий був перший наслідок великої революції згори, яку здійснив уже того самого року Сталін руками Миколи Івановича Єжова. Сам Єжов розповідав про це так: «Я почистил 14 тысяч чекистов. Но огромная моя вина заключается в том, что я мало их почистил. У меня было такое положение. Я давал задание тому или иному начальнику отдела произвести допросы арестованного, и в то же время сам думал: «Ты сегодня допрашивай его, а завтра я арестую тебя». Кругом меня были враги народа, мои враги везде, я чистил чекистов. Не чистил их только лишь в Москве, в Ленинграде и на Северном Кавказе. Я считал их чистыми, а на деле же получилось, что я под своим крылышком укрывал диверсантов, вредителей, шпионов и других мастей врагов народа».

У роки гласності повелося всіх, репресованих перед війною вважати невинними. Нещодавно, в умовах незалежної України, реабілітовано начальника відділку СПО УҐБ НКВД УСРР Сергія Пустовойтова. Якби ті, хто це робив, публічно обґрунтували свої дії, ми довідалися б багато нового про державу, в якій живемо.

НКВД СРСР

[Перший голова-засновник ЧК (20 грудня 1917 - 20 липня 1926) Дзержинський Фелікс Едмундович (1877-1926)]

[Його наступник (1926 - 30 травня 1934) Менжинський Вячеслав Рудольфович (1874-1934)]

[Перший нарком внутрішніх справ СРСР (1934 - 27 вересня 1936) Яґода (Ієґуда) Генріх Григорович (Гіршович; 1891 - 15 березня 1938). Освіта середня. Розстріляний. ]

Нарком внутрішніх справ СРСР (26 вересня 1936 - 7 грудня 1938) Єжов Микола Іванович (1 травня 1895 - 4 лютого 1940). Самоук. Розстріляний.

Перший заступник наркома (10 липня 1934 - 15 квітня 1937) Аґранов Яків Саулович (Янкель Шевелєв-Шмаєв; 1893 - 1938). З 15 квітня заступник наркома. Освіта: чотирьохкласне училище в м. Чечерську Могильовської губ. Розстріляний.

Заступник наркома (15 квітня - 8 липня 1937) Курський Володимир Михайлович (1897 - 1937). Освіта початкова. Покінчив життя самогубством.

Заступник наркома (з 16 жовтня 1936), перший заступник наркома (15 квітня 1937 - 8 вересня 1938) Фриновський Михайло Петрович (1898 - 1940). Освіта: духовна семінарія (виключений 1915). Розстріляний.

Начальник ҐУЛАҐ"у ОҐПУ-НКВД СРСР (з травня 1932), заступник наркома (29 вересня 1936 - осінь 1937) Берман Матвій Давидович (1898 - 1939). Розстріляний. Реабілітований.

Член бриґади ҐУҐБ НКВД СРСР у Києві (20 серпня - жовтень 1937) Хатеневер Арон Меєрович (1905 - 1940). Освіта: правовий відділ Інституту права та господарства Білоруського університету. Розстріляний.

НКВД УРСР

[Голова ВУЧК (з грудня 1918) Шварц Ісаак Ізраїлевич (1879 - 1951).]

[Начальник ЦУПЧРЕЗКОМ"у та начальник окремого відділу Південного фронту (з 17 березня 1920), голова ВУЧК (з 2 квітня 1921), голова ҐПУ та нарком внутрішніх справ УСРР (22 березня 1922 - серпень 1923) Манцев Василь Миколайович (1889-1938). Навчався на економічному відділенні юридичного факультету Московського університету та у Гренобльському електротехнічному технікумі (Франція). Розстріляний. Реабілітований.]

[Голова ҐПУ УСРР та повноважний представник ОҐПУ по УСРР (25 липня 1931 - 20 лютого 1933) Реденс Станіслав Францович (1892 - 1940). Освіта: училище в с.Кам"янці при Дніпровському металургійному заводі. Розстріляний. Реабілітований 1961.]

Нарком внутрішніх справ УСРР (11 липня 1934 - 11 травня 1937) Балицький Всеволод Аполлонович (1892 - 1937). Освіта: вісім класів, юридичний факультет Московського університету (1912-15), вільний слухач Лазаревського інституту східних мов у Москві (1915), закінчив Тифліську школу прапорщиків (1915). Розстріляний.

Нарком внутрішніх справ УСРР (14 червня 1937 - 25 січня 1938) Леплевський Ізраїль Мойсейович (1894 - 1938). Самоук. Розстріляний.

Нарком внутрішніх справ УСРР (25 січня - 14 листопада 1938) Успенський Олександр Іванович (1902 - 1940). Освіта: початкове училище у с.Верхньому Суходолі Тульської губ., двохкласне училище в Тулі, два класи духовного училища в Тулі, один курс збройно-технічної школи там само. Розстріляний.

Заступник наркома (11 липня 1934 - 7 квітня 1937) Кацнельсон Зиновій Борисович (1892 - 1938). Закінчив юридичний факультет Московського університету (1915), навчався у спецкласах Лазаревського інституту східних мов. Розстріляний.

Заступник наркома (17 жовтня 1936 - 26 липня 1937) Карлсон Карл Мартинович (Едуард Іванович; 1888 - 1938). Закінчив чотирьохкласне елементарне міське училище та 4 і 5 класи німецького ремісничого училища у Ризі. Розстріляний.

Заступник наркома (15 квітня - 26 липня 1937) Іванов Василь Тимофійович (1894 - 1938). Закінчив чотирьохрічне початкове міське училище у Москві (1907) та чотирьохрічну торговельну школу в Москві (1910). Розстріляний.

Т.в.о. заступник наркома (до 9 травня 1938) Хатеневер Арон Меєрович (1905 - 1940). Розстріляний.

Заступник наркома (20 липня 1937 - 9 червня 1940) Степанов Михайло Архипович (1900 - 1940). Закінчив міське початкове училище у Саратові (1911). Помер у таборі.

Секретар (11 липня 1934 - 29 травня 1937) Євґеньєв (Левін) Олександр Гнатович (1899 - 1937). Розстріляний.

Комендант ("виконавець") Шашков Олександр Георгійович [Григорович; ... 1937 - 1938...]. Живий 1956.

Особуповноважений (26 липня - 23 вересня 1937) Блюман Віктор Михайлович (1899 - 1938). Освіта: три класи парафіального училища (?) в Харкові (1911). Розстріляний.

Особуповноважений (1 липня 1934 - 21 травня 1937) Рубінштейн Наум Львович (1897 - 1937). Закінчив три класи міського училища. Реабілітований.

1-й відділ (охорони керівників партії та уряду)

Начальник (21 грудня 1936 - 4 вересня 1937) Аміров-Пієвський Марк Юхимович (1900 - 1938). Закінчив двохкласне єврейське училище у Києві (1916). Розстріляний.

Т.в.о. начальника (з липня 1937), начальник (16 серпня 1937 - 24 лютого 1938) Мірошниченко Олександр Григорович (*1894). Дата смерті невідома (1950 - підполковник держбезпеки). Закінчив чотири класи міської школи.

Заступник начальника (січень - 15 серпня 1937) Чернов Леонтій Онисимович (1897 - 1938). Закінчив однокласне приватне училище у Катеринославі (1910). Розстріляний.

2-й відділ (оперативний). Займався стеженням, арештами, обшуками.

Начальник (21 грудня 1936 - 13 лютого 1937) Джавахов Михайло Григорович (1903 - 1937). Закінчив двохкласне міністерське училище Лохвицького пов. (1916), у 1917-18 навчався в реальному училищі м.Хорола Полтавської обл. Розстріляний.

Начальник (29 травня - 16 серпня [липня ?] 1937) Морозов Гнат Дмитрович (*1898). Закінчив чотирьохкласне міське училище у Москві (1913). Після 1939 доля невідома.

Начальник (16 липня [серпня ?] 1937 - 19 лютого 1938) Джирін Давид Ізраїлевич (1904 - 1938). Закінчив три класи Одеського першого казенного єврейського училища. Розстріляний.

3-й відділ (контррозвідувальний; КРО)

Начальник УҐБ (16 грудня 1936 - 21 лютого 1937) Александровський (Юкельзон) Михайло Костянтинович (1898 - 1937). Самоук. Розстріляний.

Начальник (23 січня - 3 квітня 1937) Соколинський Давид Мойсейович (1902 - 1940). Закінчив вище початкове училище (1914) та два класи реального училища в Одесі. Розстріляний.

Начальник (19 травня - 20 липня 1937) Чердак Мойсей Григорович (*1900). Освіта: незакінчена вища (інженерна). Після 1957 доля невідома.

Начальник (20 липня - 22 жовтня 1937) Стирне Володимир Андрійович (1897 - 1937). Закінчив І класичну московську ґімназію (1917) та перший курс фізико-математичного факультету Московського університету. Розстріляний.

Заступник начальника (3 січня - 13 лютого 1937) Рейхман Лев Йосипович (1901 - 1940). Закінчив один клас єврейського ремісничого училища в Чернігові (1913). Розстріляний.

Заступник начальника (?; 9 січня 1937 - 6 березня 1938) Самойлов-Бесидський Самуїл Ісаакович (1900 - 1938). Закінчив чотирьохкласне вище початкове училище в с.Розкішне. Навчався в Уманському середньому будівельно-технічному училищі та на загальних курсах при Тельшивській ґімназії (Корсунь). Розстріляний.

Помічник начальника (13 лютого 1937 - 21 лютого 1938) Сапір Абрам Володимирович (1900 - 1957). Самоук. Репресований. Реабілітований 1989.

Начальник 11 відділку (до 28 червня 1937) Нікельберґ Гавриїл Лазарович (*1901). Закінчив міністерську школу в Нових Санжарах. Після 1945 доля невідома.

Начальник відділку (січень - 16 серпня 1937) Пескер-Піскарьов Володимир Максимович (1902 - 1938). Розстріляний. Реабілітований 1958.

Помічник начальника 1 відділку (до 2 вересня 1937) Ґотовцев Леонід Трохимович (*1903). Закінчив чотирьохрічну міську школу. Після 1939 доля невідома.

Помічник начальника відділку (до 8 серпня 1937) Перцов Давид Аронович (1909 - 1948). Навчався у ремісничо-технічному училищі. Ув"язнений 1939, помер у таборі.

Помічник начальника відділку Овчинников Федір Тимофійович (*1902). Репресований.

Помічник начальника відділку (? - серпень 1938) Білоцерківський Іван Митрофанович (1907 - 1941). 5 класів школи у міст. Володарці. Заочно закінчив комвуз.

Оперуповноважений 10 відділку (4 червня 1936 - весна 1938) Демиденко Володимир Якович (*1896). Дата смерті невідома. Репресований. Реабілітований.

4-й відділ (секретно-політичний; СПО). Займався розробкою опозиції, інакодуманням.

Начальник (січень - 31 березня [лютого ?] 1937) Рахліс Пейсах Меєрович (1897 - 1938). Самоук. Розстріляний.

Начальник (31 березня - 20 липня 1937) Абуґов Ашер Йосипович (1899 - 1938). Освіта: хедер, реальне училище, кілька місяців харківського Ветеринарного інституту (осінь - грудень 1918). Розстріляний.

Начальник (20 липня - 25 жовтня 1937) Ґерзон Матвій Михайлович (1906 - 1938). Закінчив двохкласне училище у с.Сопіному Бердичівського повіту. У 1917-19 роках начався у Шпичинецькій ґімназії (вийшов із п"ятого класу). Розстріляний.

Помічник начальника (січень - 11 липня 1937) Брук Соломон Соломонович (1896 - 1938). Освіта нижча. Стан здоров"я: неврастенія загальна і «сексуаліс». Розстріляний.

Т.в.о. помічник начальника (серпень - жовтень 1937), начальник 7 грудня 1937 - 9 травня 1938) Хатеневер Арон Меєрович (1905 - 1940). Розстріляний.

Помічник начальника (8 серпня 1937 - 5 квітня 1938) Перцов Давид Аронович (*1909). 1928 року закінчив трьохрічну конторсько-торгівельну школу у Дніпропетровську. У 1925-29 працював на м"ясоморозобійні у Дніпропетровську. Ув"язнений 1939, помер у таборі.

Помічник начальника (8 серпня 1937 - 4 червня 1938) Соколов Микола Герасимович (*1905). Після ув"язнення (1941) доля невідома.

Заступник начальника (3 січня - 21 червня 1937) Ґовліч Марк Ілліч (1902 - 1938). Закінчив чотири класи єврейського казенного училища у Катеринославі (1915). Розстріляний.

Т.в.о. начальника відділку (1937) Борисов-Коґан Борис Ізраїлевич (1904 - після 1956). Закінчив чотири класи приватної ґімназії, з березня 1922 року навчався на вечірніх соціально-економічних курсах у Харкові, з грудня - у Київському політехнічному інституті.

Начальник відділку (до 20 березня 1937) Ґлєбов-Юф Зиновій Наумович (1903 - 1940). Розстріляний.

Начальник відділку СПО (до 4 серпня 1937) Соколов-Шейніс Ісаак Йосипович (*1900). Освіта початкова. 1939 звільнений з посади. Живий у квітні 1957 року. Пенсіонер МВД УРСР.

Начальник відділку (8 серпня - 1 листопада 1937) Бриль Михайло Ілліч (*1905). Після 1938 доля невідома.

Начальник відділку (1937 - 4 березня 1938) Коркунов Григорій Іванович (1904 - 1940). Розстріляний.

Начальник відділку (8 серпня - 1 жовтня 1937) Сараєв Роман Миколайович (*1903). Закінчив земську початкову школу у Змійові, два класи ґімназії у Чугуєві (1916), робфак при Харківському технологічному інституті (1928). Після 1953 доля невідома.

Начальник відділку Грушевський Миколай Дмитрович (*1905). 7 вересня 1937 засуджений до ВМН.

Помічник начальника 2 відділку Хаєт Михайло Ізраїлевич (1904 - 1957).

Помічник начальника 6 відділку (з 1935), т.в.о. нач. 8 відділку (до 8 серпня 1937), начальник 3 відділку (8 серпня 1937 - 22 квітня 1938) Лифар Данило Гаврилович [Григорович] (*1901). Освіта початкова. Після 1939 (звільнений у запас через неможливість подальшого використання) доля невідома.

Оперуповноважений (з 31 серпня 1937) Казін Микола Олексійович (*1910). Освіта незакінчена середня (робфак). Після 1940 доля невідома.

5-й відділ (окремий). Займався справами військовослужбовців.

Начальник (21 грудня 1936 - 7 серпня 1937) Купчик Ісаак Юлійович (1900 - 1937). Освіта: вісім класів ґімназії у Бахмуті. Розстріляний.

Начальник (23 вересня 1937 - 17 лютого 1938) Блюман Віктор Михайлович (1899 - 1938). Розстріляний.

Помічник начальника (з 15 липня 1934), заступник начальника (до 5 травня 1937) Бржезовський Юліан Гнатович (1898 - 1937). Освіта початкова. Розстріляний.

Помічник начальника (11 лютого 1934 - 9 січня 1937) Самойлов-Бесидський Самуїл Ісаакович (1900 - 1938). Розстріляний.

Начальник 3 відділку та помічник начальника (28 січня - 22 квітня 1937), заступник начальника (22 квітня 1937 - 20 травня 1938) Ратинський-Футер Аркадій Маркович (1902 - 1939). Навчався у підготовчому класі єврейського ремісничого училища у Києві, один рік - на вечірніх курсах для робітників. Розстріляний.

Начальник 7 відділку (до 8 лютого 1937) Писарєв-Фукс Володимир Львович (1900 -1938). Засуджений до ВМН.

Начальник 9 відділку (1936 - 23 січня 1937) Роґоль Марк Павлович (1905 - 1941). Освіта: Вища прикордонна школа ОҐПУ СРСР у Москві. Збожеволів. Реабілітований 1956.

Начальник віділення Ґранський-Павлоцький Йосиф Абрамович (1903). 2 вересня 1938 засуджений до ВМН.

6-й відділ (транспортний)

Начальник (січень - 24 червня 1937) Письменний Яків Вульфович (1902 - 1937). Закінчив вечірні загальноосвітні курси на ст.Знаменка Херсонської губ. та правовий факультет Харківського інституту народного господарства (1924). Розстріляний. Реабілітований 1957.

Начальник відділку (січень - 27 вересня 1937) Душник Арон Ісаакович (*1902). Освіта середня. Після 1939 (звільнений з посади) доля невідома.

7-й відділ (іноземний). Займався розвідкою.

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

8-й відділ (обліково-статистичний ОСО)

Начальник (січень - 26 липня 1937) Умов Ілля Абрамович (*1895). Освіта середня. Після 1938 доля невідома.

Т.в.о. начальника (... серпень 1937 - вересень 1938 ...) Альтзіцер Соломон Абрамович (*1898). Секретарював у трійках. Освіта: 5 класів міського 6-класного училища. Звільнений з посади 4 липня 1939.

9-й відділ (спецвідділ). Займався мобілізаційними планами, допусками на підприємства.

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

10-й відділ (тюремний; Управління місць ув"язнення)

Начальник (9 січня 1935 - 26 липня 1937) Краукліс Ян Кріш"янович (1895 - 1938). Освіта: чотирьохкласне парафіальне училище. Розстріляний.

Начальник (3 жовтня 1937 - 3 квітня 1938) Новаковський Нісон Шльомович (1894 - 1938). Освіта: чотири класи ґімназії. Розстріляний.

11-й відділ (водно-транспортний)

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

12-й відділ (спецзв"язок)

Начальник (1 листопада 1937 - 29 березня 1938) Бриль Михайло Ілліч (*1905). Після 1938 доля невідома.

Відділ кадрів

Помічник начальника (до 29 липня 1937) Бутовський Ізраїль Михайлович (1898 - 1938). Розстріляний.

Відділ резервів

Т.в.о. начальника (з 22 липня 1937), начальник (13 серпня - 3 жовтня 1937) Новаковський Нісон Шльомович (1894 - 1938). Розстріляний.

Відділ трудових колоній (ОТК)

Начальник Ахматов Лев Соломонович (*1899). 1937 засуджений до ВМН.

Управління робітничо-селянської міліції

Начальник (з 1934 - 17 липня 1937) Бачинський Миколай Станіславович (1894 - 1937). Розстріляний. Реабілітований.

Заступник начальника (21 грудня 1936 - 23 січня 1937) Шостак-Соколов Петро Григорович (1896 - 1937). Освіта: три класи початкової школи. Розстріляний.

Заступник начальника (17 березня 1937 - 9 березня 1938; 17 липня - листопад 1937 - т.в.о. начальника) Камінський Яків Зельманович (*1891). Освіта: чотири класи шостикласного міського училища в Миколаєві. Дата смерті невідома (1957 реабілітований).

Управління прикордонної та внутрішньої охорони

Начальник (липень 1934 - 1 лютого 1938) Лєпін (Лієпіньш) Андрій Генріхович (1896 - 1938). Освіта: початкова школа, Вольмарська вчительська семінарія (1917) та Одеська школа прапорщиків (1917). Розстріляний.

Заступник начальника (2 червня 1936 - вересень 1937) Семенов Петро Васильович (*1898). Освіта: двохкласна школа. 1937 заарештований. Подальша доля невідома.

Заступник начальника (28 червня 1937 - 28 квітня 1938) Нікельберґ Гавриїл Лазаревич (*1901). Після 1945 доля невідома

Помічник начальника відділу бойової підготовки (з 1935) Калмар Марк Дезидерович (1890 - 1938). Розстріляний. Реабілітований 1989.

Адміністративно-господарче управління (АХУ)

Начальник (20 серпня 1934 - 8 серпня 1937) Цикліс Савелій Михайлович (1888 - 1938). Освіта: політехнічний технікум (не закінчив). Розстріляний. Реабілітований.

Начальник (23 серпня 1937 - 8 березня 1938) Марусинов-Бернштейн Олександр Іванович (*1895). Закінчив приватну ґімназію в Катеринославі (1915). Після 1938 доля невідома.

Управління шосейних доріг (УШОСДОР)

Начальник (15 жовтня 1936 - 29 березня 1937) Островський Йосип Маркович (1895 - 1937). Освіта: початкова школа у Звенигородці (1907). Розстріляний.

Т.в.о. начальника (29 березня 1937 - 5 квітня 1938) Каґан Борис Бенціонович (*1894). Освіта: два класи початкового училища. Після 1940 доля невідома.

Київська міжкрайова школа ҐУҐБ НКВД

Начальник-комісар (7 жовтня 1935 - 13 лютого 1937) Корнєв (Капемос) Марк Борисович (*1900). Освіта початкова. Після 1938 доля невідома.

Дорожно-транспортний відділ ҐУҐБ НКВД Південних залізниць

Начальник (19 серпня 1937 - літо 1938) Леопольд-Ройтман Даниїл Самійлович (*1901). Освіта: талмуд-тора у м.Рашків Подільської губ. Після арешту (1938) доля невідома.

Південно-Донецьких залізниць

Начальник (27 липня - 15 серпня 1937; з 15 серпня - Північно-Донецьких) Ляшик Володимир Іванович (*1900). Освіта: чотири класи училища. Після 1937 доля невідома.

Обласні управління

Вінницька область. Утворена 27 лютого 1932 року.

Начальник (16 грудня 1936 - 20 липня 1937) Тимофєєв Михайло Михайлович (1896 - 1977). Освіта: трьохкласне міське училище (1909).

Начальник (20 липня - серпень 1937) Клювґант-Ґрішин Григорій Аркадійович (*1903). Закінчив хедер в Одесі (1912), три класи торговельної школи (1916) та четвертий курс загальноосвітніх курсів Гефтера (1917). Після арешту у серпні 1937 доля невідома.

Заступник начальника (3 січня - 22 липня 1937) Окруй Володимир Іванович (*1894). Закінчив двохкласну залізничну школу та Радомське ремісниче учидище. Репресований у серпні 1937. Дата смерті невідома.

Помічник начальника (серпень 1935 - 29 травня 1937) Морозов Гнат Дмитрович (*1898). Закінчив чотирьохкласне міське училище в Москві (1913). Після 1939 доля невідома.

Помічник начальника (8 серпня 1937 - 15 березня 1938) Донець Георгій Тихонович (*1899). Освіта: двохкласне училище у м.Мерефа (не закінчив). Дата смерті невідома (1945 - генерал-майор транспортних військ).

Начальник КРО (3 січня - 15 серпня 1937) Фішер Йосип Борисович (*1896). Освіта: два класи єврейського училища (1906). Після 1958 (виключений з партії) доля невідома.

Начальник СПО (27 серпня 1934 - 3 серпня 1937) Сімхович Абрам Михайлович (1902 - 1940). Освіта: початкове училище в Маріуполі (1912). Розстріляний.

Начальник 5 відділу (26 липня 1937 - 14 лютого 1938) Міцул Олександр Іванович (*1899). Після 1947 доля невідома.

Начальник окремого відділу Славутського райвідділу (травень 1935 - серпень 1938) Крупніков Юхим Веніамінович (*1903). Репресований.

Вінницька міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Бердичівська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Кам"янець-Подільський округ

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Могилів-Подільський округ

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Проскурівський округ

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Шепетівський округ

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Дніпропетровська область. Утворена 27 лютого 1932 року.

Начальник (16 грудня 1936 - 23 січня 1937) Соколинський Давид Мойсейович (1902 - 1940). Освіта: вище початкове училище (1914) та два класи реального училища в Одесі. Розстріляний.

Начальник (23 січня 1937 - 1938) Кривець Юхим Хомич (1897 - 1940?). Освіта початкова. Засуджений до ВМН.

Заступник начальника (22 листопада 1936 - 5 серпня 1937) Долинський-Ґлазберґ Семен Мойсейович (1896 - 1938). Освіта початкова. Розстріляний.

Начальник СПО (1936 -не пізніше 4 серпня 1937) Соколов-Шейніс Ісаак Йосипович (*1900). Освіта початкова. Після 1939 (звільнений з посади) доля невідома.

Начальник 4 відділу (до 26 червня 1937) Волков Олександр Олександрович (1896 - 1941). Освіта початкова. Розстріляний.

Начальник відділку СПО (3 січня - 8 травня 1937) Спектор Марк Борисович (1903 - 1985). Освіта: вища прикордонна школа ОҐПУ СРСР (1927).

Помічник начальника 5 відділку 5 відділу (26 листопада 1936 - 4 червня 1937) Долґушев Олексій Романович (*1902). Освіта початкова. Після арешту 1939 доля невідома.

Начальник транспортного відділу (з 16 червня 1935) Ізвєков Микола Олександрович (*1894). Після 1938 доля невідома.

Заступник начальника відділу місць ув"язнення (до 17 травня 1937) Родал Меєр Беніамінович (1898 - 1937). Розстріляний.

Т.в.о. заступника начальника (до 25 липня 1938) Янкович Семен Олександрович (1903 - 1938). Розстріляний.

Дніпропетровська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Запорізька міськрада

Начальник міськвідділу (лютий 1936 - 3 січня 1937) Рейхман Лев Йосипович (1901 - 1940). Закінчив один клас єврейського ремісничого училища в Чернігові (1913). Розстріляний.

Начальник міськвідділу (13 лютого - 9 серпня 1937) Джавахов Михайло Григорович (1903 - 1937). Освіта: двохкласне міністерське училище Лохвицького повіту (1916) та реальне училище в Хоролі (не закінчив). Розстріляний.

Начальник міськвідділу (серпень 1937 - 1 березня 1938) Шумський Ігор Борисович (1898 - 1974). Закінчив вище міське початкове училище у м.Мир Мінської губ (1914), екстерном склав іспити за шість класів середнього навчального закладу.

Начальник СПО міськвідділу (травень 1935 - 8 серпня 1937) Сараєв Роман Миколайович (*1903). Закінчив земську початкову школу у Змійові, два класи ґімназії в Чугуєві (1916), робфак при Харківському технологічному інституті (1928). Після 1953 доля невідома.

Кам"янська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Криворізька міськрада

Начальник міськвідділу (11 квітня - до 21 жовтня 1937) Уралець-Кетов Олександр Костянтинович (*1902). Закінчив робітничий факультет Харківського технологічного факультету. Після 1944 доля невідома.

Начальник міськвідділу ( 27 вересня - 29 грудня 1937) Лютий-Шостаківський Микола Костянтинович (*1899). Закінчив школу другого ступеня у Тулі. Після 1940 доля невідома.

Нікопольська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Донецька область. Утворена 17 липня 1932 року.

Начальник (липень 1934 - 15 квітня 1937) Іванов Василь Тимофійович (1894 - 1938). Закінчив чотирьохрічне початкове міське училище (1907) та чотирьохрічну торговельну школу в Москві (1910). Розстріляний.

Начальник (3 квітня 1937 - 26 лютого 1938) Соколинський Давид Мойсейович (1902 - 1940). Розстріляний.

Заступник начальника (28 серпня 1934 - 4 березня 1938) Заґорський-Зарицький Григорій Борисович (1899 - 1938). Закінчив у Єлисаветграді єврейське казенне (1914) та комерційне (1917) училища. Покінчив життя самогубством у Лук"янівській в"язниці Києва.

Помічник начальника (до 19 серпня 1937) Леопольд-Ройтман Даниїл Самійлович (*1901). Після арешту 1938 доля невідома.

Помічник начальника (до 27 липня 1937) Дроздов Віктор Олександрович (*1902). Дата смерті (1953 - генерал-майор).

Начальник 4 відділку (sic; 8 лютого 1937 - 5 травня 1938) Ґольдман Соломон Ісаакович (? - ?). Після 1943 доля невідома.

Начальник 3 відділу (3 січня 1937 - 17 березня 1938) Орлов Даниїл Володимирович (він же Подольський Давид Вульфович; 1902 -1938). Освіта початкова. Розстріляний.

Начальник окремого відділу (липень 1934 - не пізніше 19 серпня 1937) Леопольд-Ройтман Даниїл Самійлович (*1901). Після арешту 1938 доля невідома.

Начальник транспортного відділу (січень - 27 липня 1937) Ляшик Володимир Іванович (*1900). Освіта: чотири класи училища. Після 1937 доля невідома.

Донецька міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Артемівська міськрада

Начальник міськвідділу (1935 - жовтень 1937) Шелудченко Матвій Іванович (1898 - 1940). Освіта: сільська школа (цпш?) та двохкласне училище. Розстріляний.

Ворошиловська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Ворошиловградська міськрада

Начальник міськвідділу (грудень 1936 - 23 грудня 1937) Шапіро Ісаак Ананійович (*1898). Закінчив два класи (за іншими даними - чотири класи) міського училища в Олександрії. Після 1959 доля невідома.

Горлівська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Єнакіївська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Кадіївська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Костянтинівська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Краматорська міськрада

Начальник міськвідділу (25 грудня 1936 - 26 липня 1937) Міцул Олександр Іванович (*1899). Після 1948 доля невідома.

Начальник міськвідділу (26 липня 1937 - 17 травня 1938) Умов Ілля Абрамович (*1895). Освіта середня. Після 1938 доля невідома.

Краснолуцька (Червонолучинська) міськрада

Начальник міськвідділу (1935 - 27 вересня 1937) Лютий-Шостаківський Микола Костянтинович (*1899). Після 1940 доля невідома.

Макіївська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні відомостей про співробітників немає.]

Маріупольська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні відомостей про співробітників немає.]

Сталінська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні відомостей про співробітників немає.]

Чистяковська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні відомостей про співробітників немає.]

Старобільський округ

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні відомостей про співробітників немає.]

Житомирська область. Утворена 22 вересня 1937 року.

Начальник (1 жовтня 1937 - 26 лютого 1938) Якушев-Бабкін Лаврентій Трохимович (*1903). Закінчив школу в с.Олександрівка Курської губ. (1915) та шестимісячну радпартшколу в Мелітополі (1924). Після 1957 (виключений з партії) доля невідома.

Начальник 4 відділу (1 жовтня 1937 - 5 травня 1938) Лук"янов Андрій Андрійович (*1904). Освіта початкова. Репресований 1939. Дальша доля невідома.

Кам"янець-Подільська область. Утворена 22 вересня 1937 року (з 1954 - Хмельницька).

Начальник (1 жовтня 1937 - 26 лютого 1938) Приходько Микола Трохимович (1896 - 1953). Освіта: двохкласне училище у с.Васильківці Катеринославської губ.

Заступник начальника (1 листопада 1937 - 14 березня 1938) Соколов-Шейніс Ісаак Йосипович (*1900). Освіта початкова. Після 1939 (звільнений з посади) доля невідома.

Начальник Городокського райвідділу (1935 - 5 травня 1938) Мордовець Йосип Лаврентійович (*1899). Освіта середня. Після 1939 доля невідома.

Начальник Кам"янець-Подільського міськвідділу та заступник начальника Кам"янець-Подільського окрвідділу (1935-37) Нутельс Хаїм Шльомович (*1897). Дата смерті невідома (1949 - підполковник ҐБ).

Київська область. Утворена 27 лютого 1932 року.

Начальник (31 березня 1935 - 29 грудня 1937) Шаров (Шавер) Микола Давидович (1897 - 1939). Закінчив три класи міського училища. Ростріляний.

Заступник начальника (вересень 1935 - 25 березня 1937) Клювґант-Ґрішин Григорій Аркадійович (*1903). Доля після ув"язнення 1937 невідома.

Заступник начальника (13 лютого - 7 серпня 1937) Рейхман Лев Йосипович (1901 - 1940). Освіта: один клас єврейського ремісничого училища в Чернігові (1913). Розстріляний.

Заступник начальника (16 серпня - 1 жовтня 1937) Якушев-Бабкін Лаврентій Трохимович (*1903). Після 1957 (виключений з партії) доля невідома.

Начальник 4 відділу (25 грудня 1936 - 4 серпня 1937) Бабич Ісай Якович (1902 -1948). Освіта: цпш.

Заступник начальника (22 жовтня 1937 - 26 лютого 1938) Бабич Ісай Якович.

Помічник начальника (31 травня 1936 - 19 серпня 1937) Двінянінов Василь Андрійович (*1900). Освіта: трьохкласне початкове народне училище. Після 1937 доля невідома.

Комендант КОУ ("виконавець"; з 21 січня 1938) Воробйов Миколай Іванович (*1897). Освіта нижча. Живий 1957.

Начальник Білоцерківського райвідділу (1937) Поясов.

Оперуповноважений Білоцерківського райвідділу (1937) Ґольденцвайґ Зосима (Зусь) Мойсейович (1903 - 1991). Репресований. Реабілітований.

Особуповноважений (10 березня 1935 - 3 червня 1937) Манькін Борис Аронович (1897 - 1947). Освіта: ґімназія в Києві.

3-й відділ

Заступник начальника (3 січня - до 8 вересня 1937) Ривлін Лазар Ісаакович (*1900). Освіта початкова (навчався один рік). Після призначення пенсії (1939) доля невідома.

Начальник (8 серпня 1937 - 5 квітня 1938) Роґоль Марк Павлович (1905 - 1941). Вища прикордонна школа ОҐПУ СРСР у Москві. Збожеволів. Реабілітований 1956.

4-й відділ

Начальник (25 грудня 1936 - 4 серпня 1937) Бабич Ісай Якович (1902 - 1948). Освіта: 2-класна цпш.

Начальник (4 серпня - 1 листопада 1937) Соколов-Шейніс Ісаак Йосипович (*1900). Освіта початкова. Після 1939 (звільнений з посади) доля невідома.

Начальник (26 листопада 1937 - 26 лютого 1938) Волков Олександр Олександрович (1896 - 1941). Освіта початкова. Розстріляний.

Т.в.о. заступника начальника Лапскер Леонід Давидович (*1901). Репресований.

Т.в.о. начальника 1 відділку Коґан Віктор Аркадійович (*1899). Репресований.

Начальник відділку (1937-38) Антошко Юхим іванович (*1900). 1942 пропав безвісти на фронті.

5-й відділ

Заступник начальника Ґулаков-Ґольдфельд Мирон Йосифович (1900-1942). Помер у таборі.

ЭКО (Економічний відділ); ЭКУ (Економічне управління)

Помічник начальника (10 травня 1934 - не пізніше 28 червня 1937) Нікельберґ Гавриїл Лазарович (*1901). Після 1945 доля невідома.

Начальник (3 січня - 8 лютого 1937) Ґольдман Соломон Ісаакович (? - ?). Після 1943 доля невідома.

Відділ резервів

Начальник (3 червня 1937 - квітень 1938) Манькін Борис Аронович (1897 - 1947). Освіта: ґімназія в Києві.

Київська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Житомирська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Коростенський округ

Начальник окрвідділу (5 листопада 1936 - 22 липня 1937) Новаковський Нісон Шльомович (1894 - 1938). Освіта: чотири класи ґімназії. Розстріляний.

Начальник окрвідділу (22 липня - серпень 1937) Окруй Володимир Іванович (*1894). Закінчив двохкласну залізничну школу та Радомське ремісниче училище. Репресований у серпні 1937. Дата смерті невідома.

Начальник окрвідділу (10 серпня - 1 жовтня 1937) Петерс (Здебський) Андріан Олександрович (*1899). Закінчив вище початкове училище у Києві. Після 1945 доля невідома.

Новоград-Волинський округ

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Миколаївська область. Утворена 22 вересня 1937 року

Начальник (1 жовтня 1937 - 3 березня 1938) Фішер Йосип Борисович (*1896). Закінчив 2 класи єврейського училища (1906). Після 1958 (виключений з партії) доля невідома.

Начальник Миколаївського міськвідділу (20 лютого - липень 1937) Приходько Микола Трохимович (1896 - 1953). Закінчив 2-класне училище у с.Васильківці Катеринославської губ.

Т.в.о. начальника (?) СПО (1 жовтня - грудень 1937) Сараєв Роман Миколайович (*1903). Закінчив робфак при Харківському технологічному інституті (1928). Після 1953 доля невідома.

Одеська область. Утворена 27 лютого 1932 року.

Начальник (31 березня 1935 - 14 червня 1937) Розанов Олександр Борисович (він же Розенбардт Абрам Борисович; 1896 - 1937). Закінчив 4 класи училища в Катеринославі, навчався у технічному училищі. Розстріляний.

Т.в.о. начальника (червень - 20 липня 1937) Клювґант-Ґрішин Григорій Аркадійович (*1903). Освіта: четвертий курс загальноосвітніх курсів Гефтера (1917). Після арешту 1937 доля невідома.

Начальник (20 липня 1937 - 26 лютого 1938) Федоров Микола Миколайович (1900 - 1940). Освіта: цпш та 1 клас 4-класного міського училища. Розстріляний.

Заступник начальника (1935 - 19 травня 1937) Чердак Мойсей Григорович (*1900). Освіта: незакінчена вища (інженерна). Після 1957 доля невідома.

Заступник начальника (4 серпня - 22 жовтня 1937) Бабич Ісай Якович (1902 - 1948). Освіта: 2-класна цпш.

Заступник начальника (до 31 липня 1937) Левоцький Василь Якович (*1894). Закінчив 3 класи міського училища в Курську (1911) та 9-місячні вечірні технічні курси В.В. Пермінова у Києві (1913). Після 1938 (усунутий з посади) доля невідома.

Начальник КРО (8 лютого - 8 серпня 1937) Писарєв-Фукс Володимир Львович (1900 - 1938). Засуджений до ВМН.

Начальник 4 відділу (13 листопада 1936 - червень 1937) Ґерзон Матвій Михайлович (1906 - 1938). Освіта: ґімназія у м.Шпичинцях Бердичівського пов. (1919 вийшов із п"ятого класу). Розстріляний.

Начальник СПО (4 серпня 1937 - квітень 1938) Спектор Марк Борисович (1903 - 1985). Освіта: Вища прикордонна школа ОҐПУ СРСР (1927).

Начальник 2 відділку СПО (4 відділу; з 15 липня 1934) Ґлєбов-Юф Зиновій Наумович (1903 - 1940). Розстріляний.

Заступник начальника 4 відділу (8 серпня 1937 - 28 квітня 1938) Калюжний Володимир Пилипович (*1905). Освіта середня. Після 1939 доля невідома.

Начальник окремого відділу (22 листопада 1934 - 28 січня 1937) Ратинський-Футер Аркадій Маркович (1902 - 1939). Навчався у підготовчому класі єврейського ремісничого училища в Києві та один рік на вечірніх курсах для робітників. Розстріляний.

Начальник 5 відділу (січень - 26 липня 1937) Блюман Віктор Михайлович (1899 - 1938). Освіта: 3 класи парафіального училища у Харкові (1911). Розстріляний.

Співробітник (1937) Боскіс-Ґлузберґ Семен Самійлович (*1900 ). Після 1941 доля невідома.

Одеська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Кіровська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Миколаївська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Херсонська міськрада

Начальник міськвідділу (25 лютого 1936 - 13 листопада 1937) Лея Вальдемар Якович (*1893). Закінчив три класи реального училища у Ризі. Доля після виходу на пенсію (1939) невідома.

Полтавська область. Утворена 22 вересня 1937 року.

Начальник (1 жовтня 1937 - 27 лютого 1938) Петерс (Здебський) Андріан Олександрович (*1899). Освіта: вище початкове училище у Києві. Після 1945 доля невідома.

Заступник начальника (22 жовтня 1937 - 29 березня 1938) Писарєв-Фукс Володимир Львович (1900 - 1938). Засуджений до ВМН.

Начальник Полтавського міськвідділу (19 січня 1936 - 1 жовтня 1937) Вепринський Йосип Абрамович (*1896). Освіта початкова. Після 1938 доля невідома.

Харківська область. Утворена 27 лютого 1932 року.

Начальник (16 жовтня 1936 - 4 липня 1937) Мазо Соломон Самійлович (1900 - 1937). Освіта: 5-та Харківська ґімназія, 1918 вступив на 1 курс юридичного факультету Харківського університету. Застрелився у службовому кабінеті.

Т.в.о. начальника (7 серпня 1937 - 7 березня 1938) Рейхман Лев Йосипович (1901 - 1940). Закінчив 1 клас єврейського ремісничого училища у Чернігові (1913). Розстріляний.

Начальник УҐБ (15 серпня - 1 жовтня 1937) Фішер Йосип Борисович (*1896). Закінчив 2 класи єврейського училища (1906). Після 1958 (виключений з партії) доля невідома.

Заступник начальника (28 серпня 1934 - 17 березня 1937) Камінський Яків Зельманович (*1891). Закінчив 4 класи 6-класного міського училища у Миколаєві (1908). Дата смерті невідома (1957 реабілітований).

Заступник начальника (після 2 червня 1936), т.в.о. начальника (5 липня - серпень 1937) Шумський Ігор Борисович (1898 - 1974). Закінчив вище міське початкове училище у м.Мир Мінської губ., склав екстерном іспити за 6 класів середнього навчального закладу.

Заступник начальника (25 березня - червень 1937) Клювґант-Ґрішин Григорій Аркадійович (*1903). Після арешту 1937 доля невідома.

Помічник начальника (7 травня - 27 липня 1937) Давидов-Малишкевич Давид Мойсейович (*1889). Освіта початкова. Після 1950-х доля невідома.

Начальник оперативного відділу (до 4 серпня 1937) Ольшанський Семен Абрамович (*1899). 7 вересня 1937 засуджений до ВМН.

Начальник 3 відділу (січень - 1 серпня 1937) Арров-Тандетницький Лазар Соломонович (1904- після 1938). Освіта: правовий факультет Інституту народного господарства в Харкові (1925). Звільнений із органів НКВД у серпні 1937. Дальша доля невідома.

Начальник контррозвідувального відділу (23 грудня 1937 - 7 березня 1938) Шапіро Ісаак Ананійович (*1898). 1912 закінчив 2 класи (за іншими даними - 4) міського училища в м.Олександрія Катеринославської губ. Після 1959 доля невідома.

Начальник 2 відділку 3 відділу (1 квітня 1937 - 22 квітня 1938) Барбаров Петро Йосипович (*1905). До 1917 навчався у чернігівському хедері, у 1917-18 - в Чернігівській ґімназії (вийшов із третього класу), харківському вечірньому технікумі (1921), чернігівському кооперативному технікумі (1922-23), харківському технікумі сходознавства (1931). Закінчив шість груп трудшколи. У листопаді 1939 звільнений із органів НКВД. Дальша доля невідома.

Начальник 5 відділку 3 відділу (січень 1937 - травень 1938) Авдєєв Іван Павлович (*1896). 1909 закінчив парафіяльну школу в с.Супрути Тульської губ, 1920 - 1-й курс інструкторів праці Південно-Західного фронту у Харкові. Після жовтня 1938 доля невідома.

Т.в.о. начальника СПО (січень - до 16 серпня 1937) Якушев-Бабкін Лаврентій Трохимович (*1903). 1915 закінчив сільську школу в с.Олександрівка Коренєвського р-ну Курської губ. , 1924 - шестимісячну радпартшколу в Мелітополі. Після 1957 (виключений з партії) доля невідома.

Начальник СПО (3 серпня 1937 - 20 квітня 1938) Сімхович Абрам Михайлович (1902 - 1940). 1912 закінчив початкове училище в Маріуполі. Розстріляний.

Помічник начальника 5 відділку СПО (1937 - 26 лютого 1938) Сергієнко Василь Тимофійович (*1903). 1913 закінчив три класи міського парафіяльного училища у Харкові. Після 1955 (позбавлений звання генерал-лейтенанта) доля невідома.

Заступник начальника СПО (8 травня - 26 липня 1937) Спектор Марк Борисович (1903 - 1985). Освіта: Вища прикордонна школа ОҐПУ СРСР (1927).

Начальник 3 відділку СПО Лисицький Борис Якович. 1937 звільнений зі служби.

Начальник 7 відділку СПО (3 січня - 1 жовтня 1937) Лук"янов Андрій Андрійович (* 1904). Освіта початкова. Репресований 1939. Подальша доля невідома.

Начальник окремого відділу (8 серпня - 22 жовтня 1937) Писарєв-Фукс Володимир Львович (1900 - 1938). засуджений до ВМН.

Начальник 5 відділку окремого відділу (1 грудня 1935 - 1 квітня 1937) Барбаров Петро Йосипович (*1905). Доля невідома.

Начальник 6 відділу (січень - 27 липня 1937) Ґлуховцев-Ґоловачов Олексій Семенович (*1897). Після 1940 доля невідома.

Начальник відділу кадрів (вересень 1934 - 23 серпня 1937) Марусинов-Бернштейн Олександр Іванович (*1895). 1915 закінчив ґімназію в Катеринославі. Після 1938 доля невідома.

Начальник Ізюмського райвідділу (1936 - 3 березня 1938) Стахов-Закіс Ернест Мартинович (*1897). Освіта початкова. Після 1938 доля невідома.

Інспектор при начальнику УНКВД по Харківській обл. (листопад 1936 - 9 вересня 1937) Медведєв Дмитро Миколайович (1898 - 1954). 1917 закінчив ґімназію.

Інспектор при начальнику УНКВД по Харківській обл. (жовтень 1936 - 22 липня 1937) Ветліцин-Южний Іларіон Григорович (*1897). Репресований. Після 1957 доля невідома.

Начальник відділу ШОСДОР"у (1935 - 20 квітня 1937) Кардаш-Ґрінфельд Абрам Йосипович (*1897). Освіта початкова. Після 1946 доля невідома. Реабілітований 1956.

Начальник Сумського міськвідділу (25 січня 1936 - 5 жовтня 1938) Кудринський Олексій Іванович (*1900). Освіта початкова. Після арешту 1939 доля невідома.

Харківська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Кременчуцька міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Полтавська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Сумська міськрада

[У виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» відомостей про співробітників немає.]

Чернігівська область. Утворена 7 грудня 1932 року.

Начальник (16 грудня 1936 - 23 січня 1937) Кривець Юхим Хомич (1897 - 1940?). Освіта початкова. Засуджений до ВМН.

Начальник (23 січня - 24 червня 1937) Шостак-Соколов Петро Григорович (1896-1937). Закінчив 3 класи початкової школи. Розстріляний.

Начальник (20 липня 1937 - 26 лютого 1938) Корнєв (Капемос) Марк Борисович (*1900). Освіта початкова. Після 1938 доля невідома.

Начальник відділу (1937) Григоренко Миколай Олександрович (*1903). Дата смерті невідома. Репресований.

Заступник начальника (15 липня 1934 - 27 липня 1937) Самовський Самуїл Ізраїлевич (*1898). Освіта середня. Після 1937 доля невідома.

Начальник УРСМ та помічник начальника УНКВД (31 липня - 10 серпня 1938) Петерс (Здебський) Андріан Олександрович (*1899). Закінчив вище початкове училище в Києві. Після 1945 доля невідома.

Заступник начальника СПО (до 7 липня 1937) Бриль Михайло Ілліч (*1905). Після 1938 доля невідома.

Начальник 5 відділку окремого відділу (4 жовтня 1935 - 5 березня 1938) Широкий-Майський Іван Тарасович (1903 - після 1938). Освіта початкова. Репресований. Помер у таборі.

Начальник транспортного відділу (16 червня 1935 - 8 серпня 1937) Донець Георгій Тихонович (*1899). Навчався у 2-класному Мерефянському училищі (не закінчив). Дата смерті невідома (1945 - генерал-майор транспортних військ).

Перегляд цього списку викликає запитання щодо принципів самого добору прізвищ в новому виданні. Сумніви мають тим більше підстав, що наповнення окремих граф, рубрик енкаведистських структур, як бачимо, дуже несистематичне. Скажімо, взагалі жодним іменем не представлені іноземний (сьомий), дев"ятий (спецвідділ) УҐБ, численні окружні, міські управління тощо. Відділ кадрів УҐБ у нашій реконструкції представляє лише один помічник начальника, та й його повноваження скінчилися разом з арештом улітку розглядуваного року. До речі, його, Бутовського у виданні «ЧК-ҐПУ-НКВД в Україні» взагалі немає, - я взяв його з однієї слідчої справи (ЦДАГО України. Ф. 263. Оп. 1. № 37 892 ФП / кор. 390. Том 1. Арк. 102). З другого боку, незрозуміло, яке відношення до теми має вміщена в розділі «Біографічні відомості про чекістів» особа М.Заґвоздіна?

Про деяку випадковість у принципах добору персоналій свідчать і такі міркування. Якщо «портрети» присвячувалися ключовим, першим особам, чи ж не дивно, що книжка починається не зі Шварца, не з Лаціса, Манцева чи Реденса, а щойно з Балицького? Чому є натомість спеціальні життєписи Юхима Євдокимова та Карла Карлсона, які першими особами республіканських чекістських структур не були, зате немає Олександра Івановича Успенського? Мабуть, всі оці непорозуміння й питання можуть бути полагоджені у наступному, багато поширенішому виданні біографічного словника чекістів.

Науковий аналіз видання доцільно здійснити, звичайно, у спеціальному виданні. Але тут важко обминути одне технічне питання, досі в нас не вирішене. Читаючи напис на обкладинці, розумієш, чому автори не перекладають абревіатури ЧК, ҐПУ та НКВД, - не казати ж «НК», надзвичайна комісія! Трохи дивно, що в самому тексті абревіатури здебільшого українізовано. Наприкінці книги з"явився список цих новотворів, дуже незвичний для ока, причому неповний, частину скорочень (ДМЗ, ПКК, УПВО, УРСМ та ін.) розкрито чомусь у самому тексті, але більшість із них українізовано (УСО перетворилось на ОСВ - обліково-статистичний відділ), а деякі збережено в ориґінальному написанні (ОДТО, СНК, УЧОСО), причому російськомовні ориґінальні форми дано як основні, а поруч - переклади. У тексті також трапляються форми ГПУ, ЕКО (с. 520). Очевидно, самі упорядники відчували штучність українізації чекістських абревіатур. Думається, що їх треба зберігати в ориґінальному написанні, аби читач відчував, звідки це прийшло.

Сергій Білокінь

провідний науковий співробітник

Інституту історії України НАН України

P.S.

Джерельна база публікацій про репресованих діячів має, звісно, суттєві прогалини. Як правило, майже на 100 відсотків, за особами цих діячів не проглядаються особисті архіви, їх знищено. Якщо говорити лише про рукописні джерела, то збереглися лише матеріали офіційного походження в діловодстві державних установ та особові слідчі справи ЧК-ҐПУ-НКВД з фальшованими протоколами. Там є велика правда, є велика брехня, а де проходить межа між ними - невідомо. Це треба встановлювати щоразу індивідуально. Отже йдеться про джерела колишнього нижчого рівня секретності, між яким і наступними рівнями діловодство встановлювало неперехідні бар"єри.

До речі сказавши, тут чимала різниця в досягненнях дослідників українських і російських. Уже давно москвичка Маріетта Чудакова аналізувала шари інформації, що містяться в аґентурно-повідомних зведеннях і окремих доносах (Лит.газета. 1993. 8 грудня). Уже давно Юрій Щекочихин розповідав про легалізовані матеріали, яких домагаються роздобути чекісти в процесі роботи над ДОР («делами оперативной разработки»; Лит.газета. 1994. 28 вересня). Українська історіографія репресій до цих сфер ще не підійшла.

Що ж до терміну «особливий» (відділ), то в ТОГОЧАСНОМУ офіційному перекладі це «окремий».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ