МАРІЧКА ГАЛАБУРДА - ЧИГРИН

В суботу 12-го жовтня 1957-го року в будинку на площі Карла ч. 8, де знаходилася редакції журналу "Український Самостійник", впав на сходах 45-ти літний др. Лев Ребет й помер біля години 10.50 ранку, в наслідок паралічу серця. Так ствердила лікарська експертиза на чолі з др. Фішер Вальдемаром. Похорон др. Ребета - видатного українського політичного діяча Організації Українських Націоналістів, доктора юридичних наук, редактора й публіциста, професора Українського Вільного Університету - відбувся в листопаді 1957 р. Похований він на цвинтарі Валдфрідгоф у Мюнхені, Німеччина.

Тоді нікому й не прийшло на думку, що др. Ребет був убитий московським агентом КҐБ Богданом Сташинським, про, що він зізнався німецькій поліції 17.11.1961 р., а про саме вбивство розповів докладно на другому дні суду проти нього, у вівторок 9-го жовтня 1962-го року в Карлсруге, в Німеччині.

З книги під назвою "Вбивці Бандери перед судом" довідуємося із зізнань вбивці Сташинського, що: "На початку 1956-го року він дістав від КҐБ перше завдання - зібрати матеріяли про життєві звички Лева Ребета. Для того він сконтактувався в Мюнхені з агентом КҐБ Надійчином - псевдо Бисага. Сташинський їздив у 1957-му році кілька разів до Мюнхена, бував в українській церкві, на площі Карла, де містилася редакція "Українського Самостійника", в червні 1957 р. віднайшов він місце й адресу проживання своєї жертви. Спостерігав за його звичками, виходом й поверненням додому й до редакції, ітд." Сташинський твердив, що вже раніше були спроби КҐБ викрасти Лева Ребета до СССР. Здавши звіт своїм начальникам про свою розвідувальну акцію, йому дають наказ убити др. Ребета, для чого йому вручено газовий револьвер.

Сташинський приїхав до Мюнхена 9-го жовтня 1957 року для виконання замаху. Кілька днів стежив за своєю жертвою і врешті в суботу 12.10 - виконав завдання КҐБ.

Сташинський підчас суду розповів: "Я чекав перед будинком. Після 10-ої години я його побачив, як він йшов від зупинки трамваю, я повернувся й пішов у напрямку будинку. Я піднявся на одні сходи в гору, до першого поверху. Я відбезпечив зброю - почекав у коридорі на першому поверсі і за якийсь час почув, що вхідні двері відчинились. Я вийшов з малого коридору і пішов сходами, із лівої сторони в низ Ребетові на зустріч. Ребет тримався правого боку сходів. Проходячи повз нього, я враз підняв руку і натиснув на спусковий гачок пістоля, вистрілив із зброї у його напрямку і тоді пішов далі. Я помітив, що Ребет похитнувся вперед."

Сташинський дальше розповідає, як він з вікна поблизного готелю, де він влаштувався, з вікна побачив:" Натовп людей і поліцію. Він заплатив рахунок у готелі й поїздом поїхав до Франкфурту".

Лев Ребет народився 1912-го року в місті Стрию, Львівської Області. Почав свою політичну діяльність в ранній молодості на переломі 1920-1930-их років, насамперед в Українській Військовій Організації - УВО, пізніше в ОУН, в якій дуже швидко опинився на її вершинах, коли у 1935-му році очолив Крайову Екзикутиву ОУН у Західних областях України. Завершив юридичні студії у Львівському університеті. В 1940-му році під час розколу Організації Українських Націоналістів на два відлами ОУН Бандери й ОУН Мельника - Ребет стає на бік Степана Бандери. В перші дні німецької окупації 30-го червня 1941-го року у Львові проголошено Акт Незалежності України, і Лев Ребет обирається заступником голови Українського Державного Правління, очолюваного Ярославом Стецьком. Та невдовзі ґештапо арештує все Правління. Лев Ребет потрапляє до концтабору в Освенцімі ( Авшвіц), де перебуває до 1944-го року. З 1945-го живе у Мюнхені й активно працював з Закордонних Частинах ОУН під проводом Степана Бандери аж до 1948-го року. В цьому ж році виникає гострий конфлікт і з лав ОУН виходить Микола Лебідь та Лев Ребет, які створили окрему фракцію Західних Частин ОУН, а після зміни її назви на "ОУН за кордоном" Лев Ребет стає головою її політичної Ради. З 1950 року Лев Ребет - член Закордонного Представництва УГВР і голова Ради референтів. На еміґрації співпрацював у газетах "Українська трибуна", "Час", "Сучасна Україна" - редактор тижневика, а потім місячника "Український Самостійник". З 1952 року - доцент, з 1954р. - професор Українського Вільного Університету в Мюнхені.

Лев Ребет - автор багатьох наукових праць, між ними "Держава й нація", "Формування української нації", "Теорія нації", "Походження українців, росіян та білорусів у світлі сучасних сов'єтських теорій".

Як голова ОУН за кордоном, в останні роки свого життя Лев Ребет присвятив особливу увагу студіям підрадянської дійсності і випрацюванню нових методів та стратегій визвольної боротьби в нових обставинах та умовах в Україні, - після того, як перестав діяти організований підпільний рух. Він перетворив "Український Самостійник", орган ОУНз, в основному на журнал української сов'єтології й концептування актуальних потреб та проектів визвольної політики. Вся діяльність др. Лева Ребета, який був на вершку розвитку своїх сил, ворог вважав величезною небезпекою для себе, і вирішив знищити його, як, відомо, підступно, руками агента КҐБ Богдана Сташинського, вислужника українського роду, що в контексті історії України, зокрема, історії українсько-російських відносин, підкреслює всю трагічність чергової втрати українського народу, в особі Лева Ребета. Богдан Сташинський зізнав на суді, що КҐБ доручило ліквідувати Ребета, бо він як "теоретик політичної еміґрації" дуже шкодив Москві.

Наукова конференція присвячена діяльності др. Лева Ребета й його дружини Дарії - також політичної діячки ОУН, проходила в Україні, в Києві в Будинку Центральної Ради, - 4.10.1997-го року, в 40-ліття смерти Лева Ребета.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ