Метод політичного терору був невід'ємною складовою сталінського тоталітарного режиму, який сформувався і зміцнів у 30-х роках. Цей терор природньо випливав із авантюрної, насильницької сутності більшовизму.

Одним із перших об'єктів терору стала українська інтелігенція, яка з першої половини 30-х років потрапила під жахливий прес суцільних репресій, обвинувачень, переслідувань, цькувань та всіляких принижень. Над інтелігенцією незмінно витало звинувачення в українському націоналізмі. Під приводом "боротьби з націоналізмом" і розгорталися "чистка" й масові репресії.

Перший удар по українській інтелігенції сталінський режим наніс у березні 1930 p., коли на лаві підсудних у Харкові опинилося 45 відомих учених, письменників, культурних й освітніх діячів. Їх звинувачували в належності до таємної організації Спілка визволення України (СВУ).

Відділення СВУ було "викрите" і на території Миколаївщини. Керівником йо­го був названий викладач Миколаївського інституту народної освіти Микола Дмитрович Лагута - відомий краєзнавець-дослідник. Лагута визнав свою участь у цій міфічній організації. За його показаннями, до існуючої у Миколаєві "нелегальної націоналістичної групи учительства", що проводила "шовіністичну роботу" серед учительства і молоді міста, входив Гудзь-Засульський З.М., вчитель і колишній голова місцевої "Просвіти". Гудзь-Засульський, своєю чергою, не називаючи СВУ, дає показання про шовіністичну діяльність Лагути і його групи. За вироком військогово суду, Лагута був засуджений до 3-х років виправно-трудових таборів разом із Гудзь-Засульським (Лагута - умовно).

Процес СВУ був першою спробою масових репресій проти української інтелігенції і мав за мету згустити психологічну атмосферу істерії та підготувати суспільну думку до ще масштабніших процесів.

Найвища хвиля терору припала на 1937-1938 pp., коли тоталітарний режим провів в Україні широкомасштабну операцію з ліквідації так званного "Українського націоналістичного центру" (УНЦ). Один із найбільших процесів на території Миколаївської області, пов'язаний з УНЦ, був проведений з кінця 1937 р. до середини 1938. Тоді органи НКВС заарештували й притягли до кримінальної відповідальності близько 50-ти представників інтелігенції.

Найдошкульнішого удару в цій операції зазнали колишні члени Миколаївської "Просвіти".

Як відомо, організатором і керівником (до 1909 р.) Миколаївської "Просвіти" був наш славетний земляк, історик і композитор Микола Аркас. Офіційно її діяльність була дозволена градоначальником 16 лютого 1907 р. В 1907 р. Миколаївська "Просвіта" нараховувала 188 членів, а в 1917-1920 pp. - близько 150.

В період української національної революції 1917-1920 pp. "Просвіта" співробітничала з Українською Центральною Радою. Після окупації України російськими більшовиками і встановлення радянської влади Миколаївська "Просвіта" продовжила свою діяльність. У 1920 р. вона була зареєстрована Одеським губернським відділом освіти і працювала до 1924 р. Незважаючи на офіційне визнання її діяльності, "Просвіта" не була бажаною для більшовицької влади. Врешті вона так оцінила її діяльність: "Офіційно товариство не було організацією, пов'язаною з політикою, однак діяльність його мала буржуазно-націоналістичний характер". Остання теза і визначила долю членів Миколаївської "Просвіти", заарештованих як учасників сфабрикованої органами НКВС "антирадянської націоналістичної організації". Під час слідства, не витримавши тортур, М.Д.Лагута називає активних учасників "Просвіти": Лозенка Л.І., Приходька П.З., Іляшенка М.Ф., Юдченка Г.К та ін., дає свідчення про Щербаня Г.О. - одного з організаторів "Просвіти", Петрушенка М.І. - члена ради "Просвіти" з 1908 по 1924 рік. Про себе Лагута показав, що був членом "Просвіти" з 1918 по 1919 pp., кілька місяців входив до її правління, виступав неодноразово з доповідями перед просвітянами.

Із "зізнаннями" про належність до "антирадянської організації" виступили й інші члени "Просвіти". Наприклад, актор і режисер Миколаївського українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка Приходько Платон Захарович на допиті 04.11.37 р. визнав за собою такі "провини": член товариства "Просвіта", в 1928 р. був завербований Лагутою до СВУ і був одним з активних її учасників, у 30-х роках вів шкідницьку роботу в театрі, пропагуючи націоналістичну контрабанду, ідеалізував українське куркульське село у виставах театру тощо. І, безумовно, визнав свою належність до "антирадянської націоналістичної організації", за це йому винесли вирок: вища міра покарання - розстріл. Вочевидь, Приходька П.З., як і багатьох інших, знищили за те, що він був українцем, сам розмовляв рідною мовою і, будучи режисером українського театру, вимагав цього від інших акторів. Такого зухвалого "націоналізму" комуністична влада простити не могла.

Його трагічну долю розділили більшість колишніх членів товариства "Просвіти": викладачі Лагута М.Д., Гудзь-Засульський З.М., Лещенко М.Ф., столяр, інвалід і пенсіонер Іляшенко Ф.А, актори Романовський Я.Т. і Юдченко Г.К. та інші.

Сталінський терор проти української інтелігенції, що досяг у другій половині 30-х років колосального розмаху, зім'яв і винищив свідомих, освічених, талановитих людей. Трагічними були й моральні наслідки терору: він вибив з інтелігенції такі якості, як свобода думки, самостійність, почуття власної гідності, він посіяв страх, скував ініціативу. Нормою життя стали доноси, наклепи, політична й духовна аморальність. Коли втрачало цінність людське життя, знецінювалися порядність та гуманність.

Петро Соболь,

кандидат історичних наук,

доцент Миколаївської філії

Київського міжнародного

університету "Україна".

Г-та "Аркасівська вулиця" ч.2 лютий - квітень 2001 р.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ