vhid Ранок 15 травня 2011 року. У Биківнянський ліс з'їзжається українська громада для вшанування пам'яті загиблих від комуністичного терору у 1937-1941 роках.

День сонячний, привітний.

Той, хто раніше приїхав мав можливість знайомитися з матеріалом музейної експозиції «Народна війна», яку привіз для огляду Київський міський «Меморіал» ім. Василя Стуса.

Ще вчора на місце злочину прибула урядова делегація на чолі з прем'єр-міністром.

 

Біля великого металевого хреста, який символізує місце поховання жертв комуністичних репресій - вінок від урядової делегації на якому напис: «Жертвам репресій від народу України». Що це? Чиїх репресій?

До 1991 року комуністична пропаганда в усіх гріхах звинувачувала vystavka1гітлерівців, в тому числі у масових розстрілах у Вінниці, Биківні, Катині,Франківську. Чому знову на державному рівні не кажуть правду? Відомий вислів цієї влади «фахівців» - «Так сталося» - пояснює все, від здобуття Україною незалежності й до комуністичних репресій. Єдине про що не кажуть «Так сталося» так це про «братську» любов каїна й про «боротьбу» з фашизмом.

Про лукавство влади свідчить іще одне. В цьому році Биківня, як місце комуністичного злочину - суцільне археологічне дослідження. Експедиція. Перша думка, яка з'являється, то це Шевченкова «Розрита могила»:

 

…………………..

І могили мої милі
Москаль розриває...
Нехай риє, розкопує,
Не своє шукає, …

Начетверо розкопана,
Розрита могила.
Чого вони там шукали?
Що там схоронили?

Століття минули, а нічого не змінилося. Все, як і за Тараса. Риють могили, приховують правду, підміняють слова й суть.

pidhotovka1Як влучно зауважив голова Київського тов.. «Меморіал» ім. Василя Стуса Роман Круцик - «Кожна розрита могила й знайдена людська кістка мають супроводжуватися порушенням кримінальної справи. Тут чомусь цього не робиться. Все зводиться до археологічної експедиції».

Але сьогодні, на цьому трагічному місці злочину не бачать. Чому? Здогадатися не важко.

Згідно Указу Президента України, вшанування пам'яті комуністичних репресій має відбуватися у третю неділю травня. Урядова делегація прийшла вшановувати пам'ять жертв комуністичного терору напередодні, у суботу, 14 травня без участі народу, але від імені народу. Але ж народ прийшов 15 травня й покладе квіти й вінки сам.

pidhotovka2Вздовж дороги, по якій мають пройти делегації від української громадськості, а, також, родичів розстріляних у Биківнянському лісі, вишиковуються з прапорами. Делегації готуються до покладання вінків, на яких написані правдиві слова: «Жертвам комуністичних репресій …».

Прибувають чисельні делегації «Нашої України» на чолі з Президентом України 2005-2010 років Віктором Ющенком, «За Україну», яку очолює В'ячеслав Кіриленко, «Фронту змін» на чолі з Арсенієм Яценюком, «Батьківщини». Прибувають священнослужителі від Київського патріархату й УГКЦ. Всі готуються щиросердно віддати шану трагічно загиблим, як і має бути у кожного народу.

PokladanБіля 12 години делегації рушають до місця покладання вінків та квітів. Українські священики служать панахиду по загиблих . Лунають заупокійні церковні співи. Як зазвичай у Биківнянській службі Божій беруть участь традиційні українські Церкви. Немає, зазвичай, представників церкви, яка керується з Московських трясовинь. Але чому. Це ж вшанування загиблих, а не політика? Невже Церква московського патріархату розподіляє злочини на сорти? Свої й чужі. Мабуть, що так. Але тоді ми, українці з нашими радощами, горем, перемогами й героями є для них теж чужими! В усьому світі віддання шани пам'яті померлим, а тим більше трагічно загиблим від рук катів є святим. І тут ніхто не ділить на своїх й чужих. Згадався уривок з англійського документального фільму, як під час Другої світової війни англійські моряки ховали й віддавали при цьому почесті загиблим у бою морякам своїм та морякам гітлерівської Німеччини - на той час ворога. Але то Англія й Німеччина, а не Росія.

bohosluz1Прийшов відслужити за упокій Кардинал Любомир Гузар. І це сповнювало душі спокоєм, що духовний квіт українського народу з нами.

Раввін від Єврейської громади України читає молитву - слова сповнені шани до загиблих.

Після завершення богослужінь один з організаторів дня пам'яті жертв комуністичних репресій, ведучій, голова Київського міського Меморіалу ім. Василя Стуса Роман Круцик надає присутнім коротку довідку про події часів комуністичного терору й важливість таких заходів, як вшанування пам'яті жертв комуністичних репресій та передає слово Віктору Ющенкові, завдяки якому національна пам'ять почала відроджуватися, а разом з нею й історична правда.

RK1Президент зазначив, що "Биківня є символом злочинів, які відбувалися під червоним прапором". Він наголосив, що Биківня є найбільшою братською могилою в Україні, де покоїться цвіт нації.

«Биківня - це місце, де найкращий лікар, найкращий вчитель, найкращий міщанин, найкращий селянин», - відзначив лідер «Нашої України».

За його словами, саме під червоним прапором в українців забирали життя, пам'ять, історію, мову. Під цим прапором творили найбільшу гуманітарну катастрофу - Голодомор 1932-1933 років.

«Я відверто скажу, що за останні роки не переживав такої травми, як пережив 9 травня. Якою треба бути нацією, щоб вийти у цей день і стати під червоним прапором?», - наголосив Віктор Ющенко.

Також, на його переконання, у формуванні нації, серед іншого, потрібно дати відповідь і на те, чому стали можливими злочини в Биківні.

Yusch_promova1

«Є люди, які ще ходять під червоним прапором, - це великий блуд, це велика неправда, але це відбувається, на мій погляд, по одній причині - ми до сьогодні не можемо дати відповіді на те, чому сталася Биківня, чому відбувся Голодомор 1932-1933 років. Справа не лише особисто в Сталіні, а й у тому, що так комуністична влада по окупаційному ставилася до України. … Лише окупаційна влада забороняє мову, знищує людей. "Національною мовою не говорять лише окупанти, раби і дурні", - підкреслив В.Ющенко. Тому, на моє переконання, особливо важливим сьогодні є питання відновлення національної гідності, національної єдності.

Є лише одна формула сили - єдність від Сходу на Захід, з Півдня на Північ. Не забувайте головного - ми українці».

KyrylenkoByl_opozycДалі ведучий запрошував до слова представників громадських організацій, партій. Найбільше запам'яталися промови представників Конгресу українських націоналістів, «Свободи», «Меморіалу». Щиро, впевнено, але з хвилюванням висловив свою думку гість від білоруської опозиції. Він розповів про невтішне сьогодення Білорусі й білорусів. Таких заходів з вшанування пам'яті жертв комуністичного режиму, як в Україні у Білорусі не проводять, бо влада вороже ставиться до всіх, хто намагається відновити національну пам'ять.

A_illenkoI_KrulkoПо завершенні промови білоруського опозиціонера учасники заходу підтримали оплесками.

Молодь небагатослівна, щира у думках. Від Народного Руху України слово мав - заступник голови партії, голова Молодого Народного Руху Іван Крулько. Від ВО «Свобода» - голова Київської організації Андрій Іллєнко.

Висловив думку й один з чільних, молодих політичних діячів - В'ячеслав Кіриленко - біль за втрату, за допущені помилки, за якими десятки тисяч й мільйонні втрати людських життів й не у святій боротьбі з «каїном», а загибель через неміч …

Представник репресованої інтелігенції Вадим Павлов читає власного вірша, який спонукає до роздумів й емоційного сприйняття репресій 30-х.

На завершення ветеран УПА зачитав молитву українського повстанця:

pavlovУКРАЇНО, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо ти все життя моє, бо Ти все моє щастя.

Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки закатованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції - полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані.

HomynСпали вогнем життєтворчим всю кволість у серці мойому. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай мойому! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе.

І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ І СОБОРНА!

Вшанування пам'яті жертв комуністичних репресій українською громадськістю завершилося співом Гімну України хором «Гомін».

Захід завершився. На душі легкість. Народ зберігає пам'ять, як про невинно загиблих , так і про катів, і передає posly1наступним поколінням українців. А влада має або прийняти цю пам'ять й hymn_vipбути частиною народу, або піти у небуття, але вже, як окупаційна адміністрація. Вибір завжди є.

Сьогодні влада зробила півкроку назустріч народу, але нещиро - важко розлучитися з комуністичними міфами й долучитися до народу, який вони нищили - щиро й з завзяттям.

Народ - категорія вічна, на відміну від негараздів й бід, які несе чужа влада нашому народу.

vip1Представники сьогоденної, тимчасової влади можуть запитати - а що вони не так роблять, що їм дорікають, навіть сьогодні, коли вони долучилися до вшанування пам'яті жертв комуністичного режиму?

Відповіддю може бути лише порівняння. Коли влада зацікавлена відзначати 9 травня, то організовує все на відповідному рівні по всій країні. Радіо, телебачення, підручники, …міністри, гроші - все працює на відзначення, бо це така державна політика.

А в нашому випадку з Биківнею, Вінницею, Івано-Франківськом, Старобільськом, … - тихцем. Чому? Тому, що за цим доведеться розповідати, хто це робив, чому, яка відповідальність тих осіб за злочини й чому ворога лютого, який безбожно винищував українців називають братом. Тоді доведеться сказати, що окупант, а він же й ворог - канібал, не може бути братом, та ще й мати в Україні своїх попів, які є знаряддям поневолення й розбрату. Доведеться тоді багато. В тому числі назвати правдивими героями Степана Бандеру, Романа Шухевича Євгена Коновальця, Симона Петлюру, Івана Мазепу. Але зараз немає й натяку на це - на усвідомлення й бажання правдиво подивитися на історію й звільнити Україну й українців від пут ідеологічних, історичних, фізичних, а разом з тим запобігти повторенню страхіть, які були на нашій, святій українській землі.

vip2 Зараз земля наша усіяна пам'ятниками катам нашим, ворогам. Зараз імена катів вшановані в назвах вулиць. Зараз міністри й вищі посадові особи працюють проти українців, бо ми для них є зайвими, ... ми для них є ворогами на нашій не своїй землі!

Але, є втішна думка. Народ й пам'ять народна - категорія вічна. Влада - тимчасова.

А поки влада чужа - творімо самі власне життя на Богом даній нам землі. Вшановуймо наших героїв, наші святині, наших пращурів великих і маленьких!

vip4Vol_Petranuk

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ