Новини

Детальніше... На початку 2012 р. за підтримки міжнародних благодійних фондів Україна-3000 та Відродження вийшов 2-й номер журналу «Музейний простір», який буде розповсюджено у всіх музейних установах України. На сторінках цього часопису надруковано статтю голови Київського Меморіалу Р. Круцика присвячену експозиції «Народна війна 1917 – 1932 рр.». До журналу додається диск із електронною версією експозиції, тому, сподіваємось, з «Народною війною» зможе ознайомитись широке коло зацікавлених.  

Детальніше... Шістдесятники - то був моральний спротив когорти Особистостей, які вже здатні були розгорнути великий національно-визвольний рух. Це розуміла й колоніальна влада, і з її точки зору удару по них було завдано дуже вчасно. Це сталося 12 січня 1972 року.

Газета "Радянська Україна" 15 січня 1972 року повідомила: "Органами Комітету державної безпеки при Раді Міністрів УРСР за проведення підривної антирадянської діяльності заарештовано туриста з Бельгії Ярослава Добоша. Ведеться слідство".

Тим часом уже 12 січня Україною прокотилася чергова хвиля арештів молодої української інтеліґенції. КГБ здійснював масштабну операцію "БЛОК", спрямовану проти українського національного руху.

 Детальніше...1946 рік українці Закерзоння зустрічали із тривогою за майбутнє. Сподівань на те, що він виявиться спокійнішим і безпечнішим, ніж попередній, було мало. Закінчення Другої світової війни не зупинило польсько-українського конфлікту, який почався в 1942 на Холмщині, в 1943 перекинувся на Волинь, а в 1944 охопив ще й Галичину. Конфлікт, жертвами якого стали тисячі людей із двох сторін, активними учасниками - підпільні рухи обох народів, швидко набув рис, характерних для війни. Кривавої війни у війні. Завзятість обох сторін у протистоянні забезпечила його тривалість і продовження в нових реаліях після відходу німецької окупації.

Головною ареною війни між українцями і поляками після завершення Другої світової стали терени т.зв. Закерзоння - землі, заселені здебільшого українцями, проте включені до складу відновленої Польщі. Саме намагання поляків позбутися українського населення стало причиною продовження польсько-української війни, загибелі та депортації тисяч українців.

Весною 1945 року атаками польських підпільників знищено українські села Завій, Середниця, Пашова. 3 березня вчинено жорстокий напад на село Павлокома, жертвами якого за різними даними стали від 366 до 500 українців. У відповідь відділи УПА провели кілька акцій, спрямованих проти польських населених пунктів. Отож, весною 1945 подальше розростання конфлікту було більш, ніж ймовірним – він міг набрати масштабів протистояння на Волині чи Галичині у 1943-1944 році. Зупинили його переговори між представниками українського та польського підпілля 29 квітня 1945 року у Селиськах Березнівського повіту та підписання угод про перемир’я і співпрацю в боротьбі з НКВД.

Детальніше... Понад $10 млрд, які Україна вже заплатила Росії за постачання газу в 2011 році, можуть бути використані для будівництва газогону "Південний потік" в обхід нашої держави.

Таке припущення висловив директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін у ефірі "Ера ФМ".

"У 2010 році Україна, всі ми з вами заплатили російському "Газпрому" 9 мільярдів 167 мільйонів доларів за куплений у них газ. І ціна того року теж зростала. У 2011 року вона підвищувалась щоквартально. Москва з нас здирає останню сорочку, вже до шкіри дійшли. За 11 місяців цього року ми Росії заплатили 10 мільярдів 327 мільйонів доларів. Фактично, Росія за наші гроші побудувала "Північний потік". Вони думаю, що і "Південний потік" будуватимуть за гроші українських платників податків", - сказав він.

Детальніше...У 2011 році судили лідерів опозиції – Юлію Тимошенко і Юрія Луценка, судили чиновників, так чи інакше пов’язаних з українсько-російськими газовими контрактами 2009 року, як то Ігоря Діденка і Анатолія Макаренка, судили екс-президента Леоніда Кучму, судили тризубівців, які відпиляли голову Сталіну, судили підприємців, які нібито пошкодили плитку на Майдані, судили студентку, яка смажила яєчню на вічному вогні... Список можна довго продовжувати. 

Головуючі у гучних справах перетворилися на шоу-зірок. Кірєєви і Вовки дивилися на нас з екранів телевізора і шпальт газет.

Хто вони – ті, від рішень яких (а є підозри, що не ними писаних) залежить подальша доля підсудних, а іноді – і доля України?

Детальніше...Після завершення своєї візити до США 15 листопада 2011 року, голова КМО Товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса Роман Круцик продовжив свою подорож по Канаді і 17 листопада 2011 р. зустрівся з представниками уряду в столиці Оттаві. У супроводі голів організацій Конференції Українських Державницьких Організацій Канади Ореста Стецева (голова ЛУК), Адріяни Буйняк-Виллсон (голова ЛУ-окК), Оляни Ґрод (голова СУМ) відбулася зустріч у бюрі прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера з його радницею Джулі Ґадров. В парляменті Канади Романа Круцика прийняли депутати члени «Парляметської Групи Дружби між Канадою і Україною» Ед Комарницький (федеральний депутат ФД), Тед Опиц (ФД), Марк Варава (ФД), Джеймс Бежан (ФД), Роберт Соупак (голова ПГДКУ), Бернард Трот’є (ФД), Дейвид Сміт (сенатор), Пітер Ґолдрінґ (ФД), П’єр Лем’ю (ФД), Кевін Ламору (ФД) і Владіслав Лізон (ФД). В делеґації Конференції Українських Державницьких Організацій Канади теж був виконавчий директор ЛУК Борис Потапенко (ЛУК) та представники КУК Тарас Залуцький і Микола Біланюк. 
Організаціями-членами КУДОК також є Товариство колишніх вояків УПА (голова Микола Кошик) та видавництво «Гомін України» (голова Дирекції Михайло Шепетик).

Детальніше...
Під час візити Роман Круцик виступив на офіційних відзначеннях річниці Голодомору в провіційних парляментах Манітоби 25 листопада 2011 р. та Альберти 28 листопада 2011 р. Він також мав промову під час вшанування пам’яті жертв Голодомору в ратуші Вінніпеґу 26 листопада 2011 р., а в університеті Манітоби в м. Вінніпеґу він виступив з академічною доповіддю 25 листопада 2011 р.
Разом з цим Роман Круцик відбув зустрічі з українськими громадами Монтреалю, Торонта, Ошави, Гамільтону, Вінніпеґу, Калґар та Едмонтону. Під час усіх цих громадських зустрічів демонструвалася виставка «Народна війна» як у форматі плякатів, так і висвітлювалася прозірками на екрані. Учасники громадських зустрічів мали нагоду придбати документальний путівник-книжку про «Народну Війну».
В Монтреалі зустріч відбулася в Українському Домі Молоді 18 листопада 2011 р. Господарем громадської зустрічі був місцевий відділ Ліґи Українців Канади (голова Ігор Пришляк), Ліґа Українок Канади (голова Марія Путко) під патронатом місцевого відділу КУК ( голова Ярослав Чолій). І. Пришляк відкрив вечір, а Я. Чолій представив Романа Круцика. Особлива подяка за організування вечора належиться Я.Чолієві та І. Пришлякові, Галині Головці ( Ліґи Українок Канади) та Лілії і Романові Карпішкам за допомогу.
В Торонті Роман Круцик зустрівся з дирекцією Українсько-Канадського Дослідно-Документаційного Центру та з координатором слов’янських (наукових) ресурсів і головою Центрально- і Східньо-европейського центру ресурсів ім. Петра Яцика при Торонтському університеті д-р Ксенею Кебузинською 21 листопада 2011 р., а також з генеральним консулом України Олександром Данилейком і генеральним консулом Польщі Мареком Цієсельчуком 22 листопада 2011 р.
Детальніше...Зустріч з громадою в Торонті відбулася в Українському Культурному Центрі 20 листопада 2011 р. Господарями були місцеві відділи Ліґи Українців Канади і Ліґи Українок Канади м. Етобіко і м. Торонта (голови Петро Кардаш, Борис Михайлець, Марія Крет і Галина Винник). Вечір відкрив і представив Романа Круцика Олег Романишин — голова Конференції Українських Державницьких Організацій Канади. Зі зверненням до громади виступив Борис Михайлець, а подякував доповідачеві Орест Стеців, голова Крайової Управи Ліґи Українців Канади. У Торонті Р. Круцик дав інтерв’ю телевізійним програмам «Світогляд» і «Контакт» та радіопрограмі «Прометей».
В Ошаві зустріч відбулася в Українському Домі «Дніпро» 22 листопада 2011 р. Господарем вечора були місцеві відділи Ліґи Українців Канади, Ліґи Українок Канади та СУМ. Вечір відкрила і керувала програмою Дарка Матичак — голова Ліґи Українців Канади. Подяка належиться п-ву Матичакам та членам ЛУК за зорганізування зустрічі.
В Гамільтоні зустріч відбулася в Українському Культурному Центрі 23 листопада 2011 р. Вечір був зорганізований членами місцевого відділу Ліґи Українців Канади. Голова відділу Михайло Вергун відкрив зустріч, а Борис Потапенко, виконавчий директор Крайової Управи Ліґи Українців Канади, представив Романа Круцика. Орест Стеців подякував учасникам та голові місцевого відділу Ліґи Українців Канади як і голові місцевого відділу Ліґи Українок Канади Парані Боднарук та голові місцевого осередку Спілки Української Молоді Ліді Нарожняк.
З Торонта Роман Круцик виїхав до Вінніпеґу, де його чекала програма виступів і зустрічів, підготованих головою місцевого відділу Ліґи Українців Канади Мирославою Підгірною. 24 листопада 2011 р. відбулася громадська зустріч в Інституті «Просвіта». Вечір був зорганізований членами місцевого відділу Ліґи Українців Канади. На наступний день Роман Круцик відвідав Осередок Української Культури й Освіти, де зустрівся з екзекутивним директором Осередку Софією Качор. Після цього Роман Круцик прибув до Манітобського університету, де проф. Мирослав Шкандрій пригостив Романа Круцика обідом. О 2:00 год. дня Р. Круцик виступив з академічною доповіддю про «Народну війну» перед професорами, студентами і членами громади. Проф. Мирослав Шкандрій представив Романа Круцика та служив перекладачем. Під кінець дня Р. Круцик відбув зустріч з працівниками Канадського Музею Людських Прав (КМЛП) Dr. Clint Curle — дослідник-куратор; Angela Cassie — директор комунікації й зовнішніх зв’язків та Heather Bidzinski – архівіст. Супроводжували Романа Круцика на зустріч у КМЛП Оксана Бондарчук – голова Манітобської Провінційної Ради КУК і Мирослава Підгірна – голова місцевого відділу ЛУК. Дискусія з працівниками КМЛП зосереджувалась над архівними матеріялами, зібраними у СБУ, їх збереженням і безпекою, як теж можливою співпрацею з КМЛП.
Детальніше...На наступний день, 26 листопада 2011 р. Роман Круцик відбув інтерв’ю в «Українському Голосі». Інтерв’ю провела редакторка тижневика Марія Босак. Р. Круцик взяв участь у Панахиді перед Пам’ятником Голодомору коло міської ратуші Вініпеґу, яку відслужили владики обох традиційних Церков: митрополит Юрій від Української Православної Церкви в Канаді й митрополит Лаврентій від Української Католицької Церкви Канади, у співслужінні священиків.
Після панахиди Роман Круцик виступив як головний доповідач на відзначеннях 78-ої річниці Голодомору в приміщеннях міської ратуші. Мирослава Підгірна, ведуча програмою, представила Романа Круцика. Проф. Мирослав Шкандрій служив перекладачем. Присутні між 350-400 осіб, включно з: митрополитами Юрієм і Лаврентієм, духовенством обох Церков, депутатом федерального уряду Джеймсом Бейжаном (K), депутатом федерального уряду К. Ламару (Л), міністром іновації, енерґетики i копалень Манітоби Давидом Хом’яком, депутатом і провідником Ліберальної Партії в Манітобі д-р Джоном Джирардом, посадником Вінніпеґу Семом Кейтсом, представниками Канадського Музею Людських Прав д-р Клинтом Керлі i Сузан Робертсон, представниками зорганізованої української громади та молоді зорганізованої в місцевих організаціях СУМ, Пласт і СУМК.

Особлива подяка за плянування і виконання надзвичайно успішної програми для Романа Круцика у Вінніпеґу належиться Мирославі Підгірній, голові ЛУК, голові Провінційної Ради КУК Оксані Бондарчук з мужем адв. Ярославом Пeтришиним, Остапові Скрипникові, Русланові і Наді Зеленюкам. Окрема подяка належиться проф. Мирославові Шкандрієві за запрошення до Манітобського університету і зорганізування виступу з академічною доповіддю Романа Круцика в університеті як і за його послуги перекладача в університеті й на відзначенні річниці Голодомору.
Зустріч з громадою в Калґарах була зорганізована головною виховницею місцевого осередку Спілки Української Молоді (СУМ) і колишньою головою місцевого відділу КУК Галиною Вилсон та відбулася 28 листопада 2011 р. в Українському Центрі Молоді при СУМ. Господарями були місцевий відділ Ліґи Українок Канади і осередок Спілки Української Молоді. Представила Романа Круцика Оксана Давід — голова місцевого відділу Ліґи Українок Канади. Чисельна громада з захопленням слухала доповідь Р. Круцика та оглядала виставку «Народна війна». Після доповіді і відповідів на чисельні питання, відбулося прийняття з гостем, зорганізоване Катрусею Богдан і Христею Мусієнко, головою місцевого осередку СУМ. Михайло Мусієнко, продуцент української телепрограми в Калґарах фільмував виступ Романа Круцика, а фотографував колишній голова місцевого осередку СУМ Олександер Мелиш. Богдан Романюк, голова місцевого відділу Українсько-Канадської Спілки Професіоналістів і Бізнесменів висловив своє бажання про дальшу підтримку і співпрацю між українською громадою Калґар з Романом Круциком.
Детальніше...В суботу, 26 листопада 2011 року Роман Круцик прибув до Едмонтону. На летовищі його привітали Ярослав Шевчук і Петро Дацків. П-во Шевчуки дали приміщення та опікувалися Романом Круциком весь час його перебування в Едмонтоні.
За старанням Українських Державницьких Організацій Едмонтону Р. Круцик виголосив доповідь в Домі Української Молоді в неділю, 27 листопада 2011 року. Голова місцевого відділу ЛУК Ярослав Шевчук відкрив сходини, привітав шановного гостя і попросив його до слова. У своїй доповіді Р. Круцик представив нову виставку і книгу «Народна Війна», повстанські рухи у совєтській Україні 1917-1932 рр., згадав про історичну боротьбу Холодного Яру, боротьбу повстанців за самостійність України. Це дуже цікаві матеріяли, які розкривають невідомий опір совєтській владі в Україні, що стало головною причиною Голодомору-Геноциду влаштованого Сталіном 1932-33 років. Доповідь Р. Круцика була дуже цікава і передана легко, доступною мовою, без жодних нотаток. Після доповіді присутні ставили питання, на які Р. Круцик давав вичерпні відповіді. По дискусії Р. Круцик вручив нагороди, книжки «Народна війна» Степанові Романюкові, філії УНО, яку передав Честерові Куцеві, а Петрові Дацкову вручив медалю ім. отамана Симона Петлюри. Для згаданих осіб це була приємна несподіванка. Після доповіді і вручення нагород, присутні нагородили Романа Круцика рясними оплесками. Голова відділу ЛУК Я. Шевчук щиро подякував шановному гостеві за його доповідь, яка залишиться слухачам надовго у пам’яті. По закінченні присутні ще довго гуторили між собою та дякували Р. Круцикові за доповідь.
В понеділок, 28 листопада о год. 12:00 дня провінційний уряд Альберти уже втретє вшанував річницю Голодомору-Геноциду у леґіслятурі. Програму вшанування приготовляє бюро спікера леґіслятури Кена Ковальського у співпраці з депутатом провінційного уряду і заступником спікера Євгеном Звоздецьким, Провінційною Радою КУК, відділами Ліґи Українців Канади і Ліґи Українок Канади. У програмі беруть участь усі члени леґіслятури, представники складових організацій КУК, свідки Голодомору і запрошені гості. Роман Круцик мав нагоду брати участь у програмі у леґіслятурі. Його представив Євген Звоздецький, а перекладачем для Романа Круцика, який виступив зі словом, був Ігор Брода. На кінець програми був поданий пісний борщ, який приготували члени Ліґи Українок Канади. Роман Круцик передав Є. Звоздецькому примірник документальної книги «Народна Війна» для бібліотеки альбертської леґіслятури.
Детальніше...Тому, що в той час відбувається сесія леґіслятури, за старанням Є. Звоздецького були запрошені до ґалерії гості, а це: Р. Круцик — голова «Меморіалу», Я. Шевчук — голова відділу ЛУК, П. Дацків і Мотря Дацків — члени ЛУК, С. Романюк і Марія Романюк — клюб сеньйорів і Люба Федущак — голова відділу КУК, яких на початку сесії представив Є. Звоздецький.
Після того Р. Круцик разом з Я. Шевчуком від’їхали до Калґар, де Р. Круцик виголосив доповідь «Народна Війна». У Калґарах виступ Романа Круцика був успішний, бо прибуло послухати гостя з України молодше покоління. Гостинні калґарці примістили гостей у мотелі, щоб не повертались вночі до Едмонтону. Після полагодження деяких особистих справ, Роман Круцик відбув вечерю в товаристві п-ва Шечуків і п-ва Дацкових, обмінялись взаємно думками про побут його в Канаді та США і прийшли до висновку, що виступи пройшли з великим успіхом і були корисними. Жаль, що відмовили йому виступи в університетах Торонта й Едмонтону. В Едмонтоні Роман Круцик дав інтерв’ю українській радіопрограмі.
(За репортажами
Бориса Потапенка,
Мирослави Підгірної,
Петра Дацкова, Ігоря Броди, Галини Вилсон)

Детальніше...

Ліна Костенко не відреагувала на заклики очолити список опозиції

­Заклики Юлії Тимошенко та Юрія Луценка до українських інтелектуалів очолити партійні списки опозиції на виборах до парламенту можуть зазнати фіаско. 

Такий висновок випливає із коментарів відомих людей, прізвища яких називали лідери опозиційних партій у листах з-за ґрат.

Юлія Тимошенко просила колег створити єдиний список опозиції і запросити очолити його "високоморальну та патріотичну людину рівня Ліни Костенко".

Одразу ж після оприлюднення цього заклику стало очевидним, що злиття опозиційних сил в один список є нереальним. Не лише представники інших політичних сил, але й очолюваної Юлією Тимошенко "Батьківщини" визнали, що об’єднання неможливе і що більшого результату можна досягти, ідучи на вибори кількома колонами, а вже у парламенті створювати коаліцію.

Детальніше...

Результатом роботи у 18 регіональних архівах та документосховищах СБУ, опрацювання 350 фондів, більше 1,5 тисячі архівних справ та понад 70 тисяч документів стала експозиція «Народна війна». Стенди із документами, фотографіями, загальним описом подій поділено на 23 розділи, що охоплюють період від початку визвольного руху у 1917 році до цинічної спроби його придушення штучно організованим голодомором 1932-33-го років.Автором ідеї та керівником проекту цієї експозиції є екснародний депутат України, нині голова Київської міської організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса Роман Круцик.

 14 грудня 2011 року у Вінницькому Державному Педагогічному Університеті ім. М. Коцюбинського за участі Романа Миколайовича  відбулася презентація експозиції«Народна війна», організаторами якої стали: Вінницьке обласне громадсько-політичне об’єднання«Український дім» (голова, депутат обласної ради Сергій Свитко), управління з питань внутрішньої політики Вінницької облдержадміністрації (1-й заступник начальника Володимир Лазаренко), інститут історії, етнології та права педуніверситету (директор, канд. іст. наук Юрій Зінько), обласний краєзнавчий музей (директор Катерина Висоцька).  

Детальніше... Через призму окулярів Дзержинського, або що означають «культпоходи» в    історію

 У жовтні на саміті голів урядів СНД у Санкт-Петербурзі підписано угоду про зобов’язання країн-учасниць узгоджувати політику розсекречення колишніх радянських архівів. Досі, нагадаю, такого «культпоходу» в історію не було: кожна країна Співдружності мала право сама визначати, скільки правди про радянську добу мали знати її громадяни. Угода, ініціатором якої виступила Росія, це право нівелює: без згоди партнерів по СНД розсекречувати радянські архіви буде неможливо. Начебто жодної політики, суто запобіжний захід, необхідний для… «забезпечення національної безпеки кожної з держав-учасниць…» та «формуванням єдиних підходів до перегляду секретних відомостей, засекречених у період існування СРСР» (!). Таке пояснення лише посилює впевненість у невмирущості справи «залізного Фелікса»: вивіски «ЧК», «НКВС», «КДБ» начебто вже припали архівним пилом, а дух зловісних катівень ще й досі перекриває доступ до сховищ.

Сергій Кот

Буковинський курінь. Науковці про Другу світову

Детальніше...В історії похідних груп ОУН, які у 1941 році з початком німецько-радянської війни за дорученням Проводу ОУН були направлені у Центральну та Східну Україну із завданням відновлювати українське життя на колишніх підрадянських територіях та закладати основи відродження української державності, особливе місце посідає Буковинський курінь. Увага до нього викликана перед усім тим, що серед усіх формацій ОУН, що брали участь у легендарному «поході на Схід», саме Буковинський курінь був найчисельнішою похідною групою з усіх, які прибули та розгорнули свою діяльність на Великій Україні під час Другої світової війни. Разом з тим, Буковинський курінь став об’єктом звинувачень у співучасті у масовому знищенні нацистами єврейського населення в Бабиному яру 29-30 вересня 1941 року в окупованому Києві.

Інна Спанчук

Венеціанська комісія не побачила гарантій захисту української мови в законопроекті Ківалова—Колесніченка

Детальніше...Венеціанська комісія, яка оцінювала проект Закону «Про засади державної мовної політики» народних депутатів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка, закликала до чесного балансу між захистом прав нацменшин, з одного боку, і збереженням державної мови — з іншого. Зокрема, фахівці комісії не помітили в законопроекті достатньо гарантій для використання та захисту української мови. Як повідомила голова Відділу демократичних інститутів і фундаментальних прав Венеціанської комісії Артеміда–Тетяна Кицька, це — одна зі слабких сторін нинішнього проекту.

Детальніше...Конференція Українських Державницьких Організацій Канади та Конференція Українських Державницьких Організацій Америки запросили Романа Круцика- голову Київської міської організації товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса і директора Mузею совєтської окупації відвідати північно-американський континент 7-30 листопада 2011 р.

Метою цих відвідин було представити нову експозицію «Народна Війна» про повстанські рухи у радянській Україні 1918-1933 роках та путівник до неї, які розкривають невідомі раніше розміри опору радянській владі в Україні, що і стало головною причиною Голодомору-геноциду, влаштованого Сталіном у 1932-33 рр.

Детальна інформація: attachment.pdf

Експозиція «Голод Геноцид». На фото: П. Дацьків, заступник спікера Звоздецький, Р. Круцик, Спікер Ковальський, Я. Шевчук 

Петро ПРОЦИК

До 90-х роковин листопадового 1921 року рейду Повстанської Армії УНР в Україну

Детальніше...Українська, за назвою, влада впродовж усіх двадцяти років незалежності так і не спромоглась до системного відновлення в історичній пам’яті суспільства одного з визначальних етапів нашої боротьби за власну державність в новітній історії  – українських визвольних змагань 1917–1921 років.

Детальніше...Стан, в якому перебуває українська мова, зокрема, в сфері друкованих ЗМІ, є критичним. Негативні тенденції, які залишилися нам у спадок із попередніх епох, зберігаються. Керовану асиміляційну політику, здійснювану Російською імперією під гаслами боротьби з «малоросійським сепаратизмом», продовжили ще інтенсивніше, планомірніше і системніше ідеологи КПРС за часів СРСР під приводом боротьби з «українським буржуазним націоналізмом». При цьому комуністичний режим створював видимість підтримки української мови. А тепер навіть такої видимості немає. Нині у великих містах сходу і півдня України часописи українською знайти практично неможливо. Те, що в 46-мільйонній державі, яка називається Україною, виходять лише дві загальнонаціональні щоденні газети, є абсурдним і небезпечним для здоров’я національного організму.

За даними аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2011 році», оприлюдненого в листопаді цього року Рухом добровольців «Простір свободи» за сприяння Інтернет-видання «Тексти», наклади газет українською мовою становлять 30%, журналів – лише 10%, книжок – 56%. При цьому з усіх продажів книжок в Україні видань українською мовою продається 13%. Подібні цифри одержав О.Медведєв, автор іншого дослідження «Мовний баланс України за 2008-09 рр.». Фактично, в Україні продовжується русифікація, яку не вдалося зупинити жодному з президентів незалежної України. Це – злочин проти Українського народу, який не повинен мати терміну давності.

Президентові України Януковичу В. Ф.

ЗВЕРНЕННЯ Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса щодо встановлення Дня українськомовної преси

Детальніше...Рік тому Комітет захисту українських журналістів звернувся до Вас із пропозицією запровадити День українськомовної преси на відзначення виходу в 1905 році газети «Хлібороб», першого видання українською мовою на Лівобережній Україні, яка тоді була частиною Російської імперії. З огляду на це, зважаючи на положення Концепції державної мовної політики, затвердженої Указом Президента України № 161/2010 від 15.02.2010 р., відповідно до яких забезпечення права громадян на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації (пресу), належить до пріоритетів у реалізації державної мовної політики, ми запропонували встановити такий день 25 листопада, в 105-у річницю появи першого числа «Хлібороба».

Роман Круцик

СТАЛІН, ГІТЛЕР ТА УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ.

Детальніше...Агресивно-завойовницька політика фашист­ських держав з одного боку лякала Сталіна, але одночасно і притягувала. Йому дуже хотілося взяти участь у майбутньому поділі Європи. Переможцем у цьому зростаючому конфлікті він усе ж вважав фашистський блок. Напевно, тільки цим можна по­яснити його запобігливу політику щодо фашист­ських агресорів. Економічна співпраця нацистської Німеччини і комуністичної Росії набирала бурхливих обертів і згодом переросла у тісну політичну та військову співпрацю двох диктаторів.

Тарас Марусик, радіо "Свобода"

«Русскій мір» табачників, азарових і ко нахабніє

Сергій Жовтий

Червоноград знайомиться з прихованими документами

Детальніше...20 листопада 2011 р. за підтримки народного депутата України Володимира В’язівського у м. Червоноград Львівської області відбулась презентація виставки «Народна війна». Експозицію у міському Народному домі представив Сергій Жовтий, ця подія стала початком відзначення місцевими активістами, серед яких Товариство політв’язнів та репресованих і Червоноградський «Меморіал», 78-ї річниці Голодомору в Україні 1932 – 1933 р.р. Не менше зацікавлення ніж сама виставка у присутніх викликав путівник до неї, який буде розповсюджено по шкільних бібліотеках. Виставка буде демонструватись у Червонограді до 26 листопада. У заході, також, взяли участь самодіяльні та шкільні колективи, які виконали українські народні та повстанські пісні.

Сергій Жовтий

Правда про Україну мандрує світом

Детальніше...З 7 листопада 2011 р. на запрошення українських громад та університетів США та Канади відбувається візит голови Київської міської організації Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса Романа Круцика до цих країн. У рамках візиту вже відбулись зустрічі з науковцями Нью-Йоркського, Гарвардського, Вашингтонського Американського університетів та громадськими організаціями Чикаго. Під час цих зустрічей Роман Круцик представив експозицію «Народна війна 1917 – 1932 р.р.», прочитав лекції про національно-визвольний рух в Україні даного періоду та повідомив про сучасне становище громадських організацій в Україні, зокрема про спроби тиску на «Меморіал». Експозиція отримала схвальні відгуки у наукових колах та серед громадськості США.

Роман МАТУЗКО (доповідь на Міжнародній науковій конференції 5 листопада 2011 р)

Детальніше... 28 вересня 1939 року укладено Договір про дружбу і кордони між СССР і Німеччиною. В Договорі узгоджувалося наступне:

“Правительство СССР и Германское Правительство после распада бывшего Польского государства рассматривают исключительно как свою задачу восстановить мир и порядок на этой территории и обеспечить народам, живущим там, мирное существование, соответствующее их национальным особенностям. С этой целью они пришли к соглашению в следующем:

Детальніше... 5 – 6 листопада 2011 року Київська міська організація Товариства „Меморіал” імені Василя Стуса, Громадський інститут історичної пам‘яті, Національний університет „Києво-Могилянська академія”, Фонд !Україна 3000» провели міжнародну наукову конференцію „Співпраця між СРСР і Німеччиною у міжвоєнний період та в роки Другої Світової війни”.

Така конференція була обумовлена викликами сьогодення. Так, останнім часом у низці центрально- та східноєвропейських держав спостерігаються тривожні тенденції повернення до авторитаризму та, навіть, тоталітаризму. Особливо рельєфно вони проявляються в країнах, які ґрунтовно не усвідомили свого комуністичного минулого і не засудили злочинів комунізму. В більшості таких держав комуністичні партії діють відкрито, входять до парламенту, встановлюють пам‘ятники діячам тоталітарних режимів, а компартії низки комуністичних й комуністичних держав не відмовилися від ідеології, яка передбачає воєнну агресію, нищення націй, терор, та інші злочини проти людства вже не кажучи про спокуту за вчинені злочини.

Тож мета зініційованої Київським „Меморіалом” Міжнародної конференції – всебічне, наукове дослідження суті більшовицького та нацистського режимів, їх співпраці у 1930-40-их роках.

Висновок конференції свідчить про безпосередню участь комуністичного режиму СССР у розпалюванні Другої світової війни, та вчиненні злочинів, за які передбачена відповідальність згідно міжнародного права. Такий висновок й напрацьований матеріал може бути підставою для ініціювання Міжнародного трибуналу з розслідування комуністичних злочинів проти людства, які фактично є віддзеркаленням злочинів нацизму, свого часу засуджених Нюрнберзьким трибуналом.

Богдан НИЩУК. м. Івано-Франківськ

Детальніше...Прочитав у «Галичині» лист нібито від правління обласної організації «Меморіал» під назвою «Розкопки в Пшеничниках ведуть до «Нюрнберга-2». І стало прикро. Гетьманщина, гетьманщина... Хлопці і дівчата, що ви ділите, на чому сваритесь? На кістках? І вам не соромно...

 Я не є членом «Меморіалу» і не брав участі в розкопках, тож ті чвари особисто мене не стосуються. Довго думав, чи висловлювати в газеті свою думку стосовно цього. Я мовчав, коли бачив, як різні партії гризуться між собою, котра краща, але не можу дивитись, як це відбувається в «Меморіалі». Складається враження, що кожен тягне «ковдру» на себе, кожен хоче показати, що він кращий, націоналістичніший, а за всією цією мішурою проглядає банальне — дорватись до владного корита, отримати підтримку виборців і стати депутатом. Ніхто не може достеменно сказати, кого саме покатовано та закопано нишком біля села Пшеничників і в які роки це було: в 39-му чи в 45-му. Та чи таке вже актуальне це питання?! Там лежать невинно убієнні, там лежать українці!

І таких мільйонами понищено та закопано по всій Україні. Колись читав статтю Круцика про те, що в Станіславській тюрмі знайдено до півтисячі справ на людей, котрі там загинули без суду та слідства, тільки за одним звинуваченням — в українському націоналізмі. Згадую один висновок про смерть: «Умер от старческого маразма». Можете собі уявити, який ідіот міг написати це? Від маразму ніхто не помирає, бо в іншому разі ми уже давно мали б справді українську владу. Та як пишуть у цій статті її дописувачі, їх власний судмедексперт учасник розкопок О. Левицький запевнив, що «дані про смерть похованих у Пшеничниках від інфекційних хвороб, про що говорить Р. Круцик, не відповідають дійсності, бо в таких закладах, як тюрма, існує медична служба, яка наглядає за ув’язненими...». Тож пан Левицький заперечує ті сотні справ, що і сьогодні лежать в архівах тюрми? Нехай ці слова залишаться на совісті Левицького, бо всі знають, скільки людей вмирало по тюрмах від такого «догляду».

Детальніше...

Запрошення на міжнародну конференцію

Повідомляємо Вас, що Київська міська організація Українського добровільного, культурно-просвітницького, правозахисного, благодійного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, «Громадський інститут історичної пам’яті», Національний університет «Києво-Могилянська академія» 5 – 6 листопада 2011 року проводять Міжнародну наукову конференцію: «Співпраця СРСР та Німеччини у міжвоєнний період та під час II Світової Війни: причини та наслідки».

Матвій - учасник визвольних змвгань 1939-1944

До 68 річниці Колківсткої Респуб ліки. Закінчення

КОЛКИ У ВОГНІ БОРОТЬБИ

Детальніше...Створений три тижні тому з ініціативи Київської організації Товариства «Меморіал» ім. В.Стуса громадський комітет вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру організував 29 вересня скорботне покладання квітів та панахиду на місці загибелі понад сотні тисяч людей.

Під рясним дощем панахиду до 70-х роковин початку масових розстрілів відслужив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні з ієрархами Української Греко-Католицької Церкви та в супроводі багатьох архієреїв і священиків Української Православної Церкви Київського Патріархату.

 

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ