akcija 010611 2 У Національній спілці письменників відбувся «круглий стіл», присвячений Міжнародному дню рідної мови. Його ініціатори — Координаційна рада з питань захисту української мови при Київському міському товаристві «Меморіал» імені Василя Стуса та Всеукраїнська організація «Громадський рух «Не будь байдужим» — презентували дослідження «Дискримінація українськомовних громадян в Україні за мовною ознакою (недотримання законодавства про права споживачів)».

Один із кримських депутатів, пригадується, зчинив несусвітній галас з приводу техпаспорта до купленого пилососа. З’ясувалося, він не знав, як його увімкнути, оскільки інструкцію перекладено на українську. Ситуація майже анекдотична. Солідний начебто чоловік не тільки публічно визнав своє невігластво (кнопка пуску хоч китайською, хоч хінді, фарсі чи урду натискується елементарно), а й зізнався у ганебному для депутата факті: він не знає, що інформація споживачеві про продукцію має надаватися відповідно до законодавства про мови. Українська навіть для тих, хто вперто нехтує її, усе-таки єдина державна...

Насправді в нашій країні дискримінація за мовною ознакою загрожує не галасливим «жертвам українізації». І це підтверджують факти, оприлюднені на «круглому столі». Зокрема, постанова Кабінету Міністрів № 506 від 2002 року чітко визначає мову експлуатаційних документів: вони «повинні бути виконані державною мовою та мовою держави походження товару». На практиці все відбувається навпаки. Таке враження, що в магазинах, салонах і закладах громадського харчування не з меншим завзяттям, ніж згаданий кримський депутат, оголосили війну українському слову. А спроби громадян захистити свої мовні права у суді наштовхуються на «моя твоя не понімай» там суті претензій. Один з учасників «круглого столу», правозахисник Володимир Богайчук навів приклад з власного досвіду. Він придбав вітчизняний (!) автомобіль із супровідною документацією для споживача російською мовою. У судових інстанціях не тільки знехтували його посилання на закони України, а й ознайомили з «оригінальним» як для служителів Феміди висновком: російська є мовою міжнаціонального спілкування (!). У Конституції, по-перше, немає згадки саме про такий статус російської, а по-друге, як покупець міг «міжнаціонально спілкуватися» з придбаним товаром? — Авт.). Крім того, суддя взагалі вирішив, що нема чого «приколюватися»: оскільки позивач має інтелект, то йому як споживачеві українська мова... не потрібна. Нині зв’язок між інтелектом і державною мовою вивчає Європейський суд з прав людини...

Спроби захистити мовні права в державних органах — Держспоживстандарті та виконавчій службі Міністерства юстиції, як свідчить дослідження, також не вражають позитивними результатами. Схоже, там керуються не чинним сьогодні законодавством, а засвоєним ще з піонерів правилом: «російська — наше все»...

Утім, не тільки учасники «круглого столу», кожен з нас, україномовних, може відчути себе «іноземцем» на рідній землі. На вулиці, у кафе, крамниці, банку. «О, ви так красіво говорітє по-украінскі, навєрно со Львова прієхалі ілі дажє с Канади», — зробила мені комплімент касирка столичного універсаму саме в День рідної мови...

Щомісяця у світі зникає дві мови. Життя української залежить від кожного з нас. Не будь байдужим!

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ