garmaty Читання лекції німецького історика Ґжеґожа Россолінського-Лібе «Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр.», інспіровані недоброзичливцями Ураїни з Представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, із тріском провалилося. Українофобові вказали на двері не лише у Львові, а також у Київській Торгово-промисловій палаті та Національному університеті «Києво-Могилянська академія», Національному гірничому університеті (Дніпропетровськ) та Всеукраїнському центрі вивчення Голокосту «Ткума». Усе ж 1 березня лекція була прочитана у вузькому колі осіб у приміщенні посольства Німеччини в Україні. Під стінами його представництва громадськість провела у цей час масову акцію протесту проти провокативного антиукраїнського виступу незваного гостя.

Мимо протестів і звернень громадськости до німецького посольства не допустити на своїй території антиукраїнської провокації, повірена у справах посольства ФРН Анка Фельдгузен відповіла, що лекція таки відбудеться у посольстві, як і запляновано. Як гідна метаморфоза Пакту Ріббентропа-Молотова з 1939 року, нинішній «пакт Меркель-Путіна» почав давати свої плоди.
Стає чим раз ясніше, що німецький естаблішмент намагається поширювати вину за злочини проти людства німецького нацизму й на народи, які були жертвами Гітлера і його спільника з 1930-их рр. — Сталіна. Німецькі судилища над українцем Іваном Дем’янюком є очевидним прикладом такого тренду. У той сам час, тисячі німецьких нацистів, колишніх функціонерів Третього Райху, спокійно доживають віку у демократичній Німеччині... чи «четвертому райху», як уже почали називати ФРН у деяких країнах Европейського Союзу.
Тепер німецька держава почала офіційно (бо на території свого посольства) сприяти поширенню брехні і провокацій також й щодо визвольної боротьби ОУН-УПА і її лідерів, які збройно протистояли розбоєві німецьких нацистів в Україні у 1941-1944 роках. Використовують для цього таких «істориків» як Россолінський-Лібе. «Забули», що за цей час біля 10,000 членів ОУН загинули у боротьбі з німцями (дивись спеціяльне видання «Гомону України» за 2010 рік «Хочу Жити»), а чимало із них у нацистських «млинах смерти», на їхніх шибеницях і «тюрмах на Лонцького» — включно із двома братами Степана Бандери, і який сам відсидів з друзями ОУН-івцями понад три роки у горезвісному концтаборі Саксенгавзен.
Ми взагалі не збираємося починати чи вести розмови про історію ОУН-УПА і її лідерів з Россолінським-Лібе, чи його спонсорами з відомої кабальної групки «офіційних» і «неофіційних» істориків — бо нема з ким. Їм історична правда, чи бодай наближення до неї, є, мабуть, «до лямпочки». Вони поставили собі за мету компромітувати український визвольний рух, боротьбу ОУН-УПА, її провідників, з мотивів, лише їм відомих — персональних, ідеологічних, політичних, матеріяльних, «престижних», «модних», «політичної коректности»..?
Натомість, ми вважаємо, що міністерство закордонних справ України, викликавши на розмову посла ФРН Ганса-Юрґена Гаймзьота, повинно офіційно опротестувати сприяння німецьким посольством українофобських заходів під виглядом якогось там «культобміну» чи «наукового спілкування». А представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні повинно бути жорстко попереджене більше не займатися провокаціями.
Це є принципове питання, і вимога поваги до України і українців, яким ніхто з Москви, Берліна, Варшави, Тель-Авіву чи будь-яких інших зацікавлених центрів не буде накидати своїх брехливих, упереджених, тенденційних чи політично мотивованих поглядів та «інтерпретацій» історії нашої нації і її боротьби за виживання.
Кожна нація має визначену межу колективної терпимости щодо кривд і образ на свою адресу, яку не можна нікому переступати. Як вчить нас історія українського народу, таку межу мають також і українці.

* * *
Довідка «Радіо Свободи» (28.02.2012):
Ґжеґож Россолінський-Лібе народився у 1979 році в Польщі. У 2005 році закінчив історичний факультет Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері (Німеччина). З 2007 року пише дисертацію про Степана Бандеру і про український радикальний націоналізм. Зараз дисертація вже готова, і Ґжеґож Россолінський-Лібе має намір її захистити у Гамбурзькому університеті в Німеччині, в якому він є докторантом.
За даними «Української правди» (27. 02. 2012), Россолінський-Лібе пише дисертацію на тему: «Степан Бандера: життя українського фашиста і пам’ять про нього (1909-2009)». Канадський історик Іван-Павло Химка був науковим керівником Ґжеґожа Россолінського-Лібе.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ