З нагоди 75-ї річниці створення ОУН революційної в Києві 2 лютого 2015 року, у приміщенні Науково-дослідного інституту відбулися ІІ Бандерівські читання на тему "Якою має бути Українська Самостійна Соборна Держава в XXІ столітті та "питання Москви". 

бандера

Іван Окоєв виступив з доповіддю на тему: «Молодь у творенні Української Самостійної Соборної Держави»

До Вашої уваги представлено текст виступу:

Молодь є невід’ємним учасником творення Української Самостійної Соборної Держави. У минулому вона була чи не найяскравішим носієм революційних ідей, що творили право українців мати свою незалежну державу. Звертаючись до подій історії, варто відзначити подвиг молодих хлопців у бою під Крутами. Ця подія стала джерелом натхнення і самовиховання всього молодого покоління у ХХ столітті.

«Право молоді ¾ це, передусім, право починовості, це право стояти на передовій бойовій лінії, це право на штурмовий біг ¾ усе вперед! Право молоді ¾ це право на революцію, право на виломлювання цілого світу із навіс, це право на нову творчість. Лиха і безвартісна та молодь, яка чогось свіжого не хоче, чого кращого, як було перед нею»¾нацей заклик київська молодь вирушила під Крути боронити державність України.

Виховане на подвигу крутянців, згодом в Україні постане нове покоління відомих і невідомих молодих героїв, що творитимуть і реалізовуватимуть ідею здобуття УССД спочатку в УВО та різних молодіжних націоналістичних організаціях, які пізніше трансформуються в ОУН.

Ще одним мітом героїчної боротьби за державність стане лицарська смерть молодих хлопців двадцятиоднорічного Василя Біласа та двадцятип’ятирічного Дмитра Данилишина.

Відомі і невідомі подвиги молодих хлопців зберегли в душах українців національну ідентичність і потребу в національній державі, що пізніше було реалізовано.

Аналізуючи сучасний стан речей в Україні, варто зауважити невтішні паралелі з подіями сторічної давнини. Нашим державникам варто прочитати Дмитра Донцова, а тим, хто його читав, варто прочитати ще раз. Неспроможність демо-ліберальної «еліти» розглядати державу як вищу цінність призвела до втрати Таврійської землі і частини Донбасу.

Замість культивування перемоги над агресором та боротьби за відвоювання територій Донбасу, Таврії, Кавказу (а це можливо лише після падіння Москви), усьому суспільству нав’язується культ миру, що в черговий раз призводить до втрат українських позицій на східних теренах держави.

В умовах нищення української традиційності, культури та духовності західним лібералізмом, в умовах зазіхання на українську державність зі сходу, в умовах, коли владні інститути не є українськими за змістом, а націоналістичний провід позбавлений безкомпромісної принциповості, заражений вірусом угодовницької позиції з ідеологічними ворогами та великим капіталом, знову ж таки не українського за змістом, твориться політична свідомість української молоді сьогодні.

«Вони так поспішали до Європи, що забули навіть взяти з собою рідну мову й культуру», ¾ так колись скажуть про сучасних українців їхні діти чи онуки» ¾ влучно висловилась українська письменниця Галина Пагутяк. Сподіваюсь, що наші діти та внуки ще зможуть критично оцінити ті процеси, які відбуваються в українському сьогоденні.

У «хаосі сучасності» постає необхідність теоретичного обґрунтування та практичної реалізації модерної націоналістичної ідеї для кристалізації нової української еліти, яка буде творити Велику Україну.

Підготовка кадрів на імпорт та суспільна деградація молоді, у більшості, не є незворотнім процесом, про що свідчать спогади сучасників подій минулого століття: «Більш-менш до 1930 року, тобто до пацифікації, українська сільська молодь жила в бездумних гулянках, пияцьких оргіях, диких бійках на весіллях та забавах і в кривавих баталіях поміж ворогуючими селами. Після 1929 року почався процес глибоких змін у психіці народних мас, зокрема серед молоді. Розповсюджувані невидними руками перші летючки ОУН сприймалися по селах, немов нове об’явлення».

Реальний стан справ вимагає забути про сьогодні і про його виклики, і принести себе в жертву заради завтрашнього дня для наших наступників. Позбавлена національної складової, школа не забезпечує виховання національно свідомої особистості. Націоналістичне середовище не спромоглося забезпечити підготовку молоді до участі в розбудові УССД в умовах національної і соціальної справедливості, а замість того ¾ допустило до управління державою іноземців, що є нехтуванням національною гордістю.

У ході виявлених проблем, доцільним є формування концепції недержавного національного виховання молоді на засадах національної ідентичності через мережу скаутських організацій та руханково-спортивних організацій. Також вагомий акцент варто виділити реваншиським ідеям повернення Донбасу, Таврії та інших етнічних територій України.

Якщо ми здобудемо перемогу за серця дітей, ми здобудемо Велику Україну! І «питання Москви» не матиме жодного значення, коли на першому місці в кожного українця буде стояти «питання України».

Прес-служба Київської міської організації

«Меморіал» імені Василя Стуса

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ