Останнім часом громадськість України шокує ряд документів що вийшли з під пера вищої української влади по відзначенню різних "історичних" дат, по увічненню колоніального минулого та комуністичного тоталітаризму.
Тож, як стало відомо, Кабінетом Міністрів України прийнято саме таке чергове шокуюче рішення про відзначення на державному рівні, 85-ї річниці з дня народження колишнього першого секретаря республіканського ЦК Компартії Володимира Щербицького. З цією одіозною фігурою, що прийшла до влади в 1972-му році, пов"язано впровадження в Україні злочинної, антинародної політики повальної русифікації її населення, а також вкрай жорстке ставлення до, так званного, "инакомыслия". До "инакомыслящих" більшовицька влада в Україні відносила відомих українських патріотів - правозахисників: Олексу Тихого, Юрія Литвина, Зіновійїя Антонюка, Плахотника, Караванського і багато інших. Це ті "незгодні", якими холуйська влада на чолі зі Щербицьким наповнювала концтабори і психлікарні своєї московської метрополії.
Розпорядження про відзначення "ювілею" Щербицького створено урядом А.Кінаха. Але з якою метою? Чи не заради того, аби під час цього ганебного дійства спробувати нав"язати українському народові думку, що колишній перший секретар, як і все його ЦК, також виборювали незалежність України?
Чи запитав український уряд у своїх громадян-платників податків, їх згоди на тиражування сумнозвісної історії Щербицького? І це тоді, коли українському народу вперто намагаються довести, що в Україні не видаються масовими тиражами класики української літератури саме через брак державних коштів.
Було б логічніше якби ювілей Щербицького відзначала рідна йому Компартія. Та навіть вона не спромоглася на це. Коли ж проведення подібного "ювілею" ініціює уряд держави, яка, щойно почала позбавлятись страшного комуністичного угару, та ще за державний кошт, то виникає питання: на кого працює цей уряд і чи є він українським?
Хіба ж оті страшні знахідки останків жертв репресій комуністичного режиму не волають про кричущу неприпустимість проведення будь яких ювілейних урочистостей, що пов"язані з Компартією? Адже відзначати, та ще на державному рівні, такий "ювілей", це щось подібне до спроби новітньої реабілітації Компартії в Україні, яка в повній мірі несе відповідальність за три голодомори та масові репресії 30-тих і подальших років в Україні. Про який ювілей може йти мова, коли актуальним на часі стоїть питання про судовий процес над Компартією, провідним діячем якої був Щербицький?
Це ж саме він, той член політбюро, який розпорядився проводити 1-шо травневу "святкову демонстрацію", коли Київ буквально потопав у "святкових" радіаційних нуклідах. Тож вшановувати ось цього промосковського ставленика в Україні, людину, яка вірнопіддано зміцнювала брежнєвський диктат в Україні, діяльність якого породжувала всілякі кризові в ній явища, виглядає, в найменшій мірі, як політичне блюзнірство.
Київська міська організація Всеукраїнського Товариства "Меморіал" висловлює свій рішучий протест у зв'язку з намаганням уряду А.Кінаха відзначити на державному рівні, так званий, "ювілей" Щербицького. Ми вважаємо це зухвалим політичним актом, спрямованим на реанімацію в нашій країні вчорашнього комуністичного минулого і вимагаємо від уряду негайного скасування його розпорядження від 11-го липня 2002-го року за №372Р "Про відзначення 85-річчя від дня народження В.В.Щербицького".


Голова Товариства Р. Круцик




ВОЛОДИМИР ЩЕРБИЦЬКИЙ

був постаттю однозначною. Інший погляд мали хіба що особисто вдячні йому за успішну кар'єру. Це був перший слуга тоталітарного режиму, тотально освистаний ще при владі. Саме тим гаслом він відомий: "Україна без Щербицького"!
Моральна, політична і розумова деградація постсовєтської влади в Україні проходить на наших очах. Ще декілька років тому відзначення Щербицького звучало б як плаский анекдот. Нині - це вже "постанова уряду".
Ось що писала 5 років "Комсомольська правда", завжди далека від українських симпатій.
"ПАПУ" БОЯЛАСЬ ВСЯ УКРАЙНА, КРОМЕ СЬІНА НАРКОМАНА.
(Передрук)
Члени КПСС теж були люди і - не люди.

Ось що писав П. Ю Шелест про свого соратника.
"Щербицкий при поддержке и руководстве Брежнєва совсем распоясался. Думал я, что это непорядочный человек, но не допускал, что это такая сволочь, подхалим и льстец. (ст. 542)
"Подонки и предатели своего народа Щербицкий, Лутак, Грушецкий, Ватченко и им подобные готовы действовать по указке, как борзые. И это называется "принципиальностью". Позор!
(П. Шелест. И не судимы будете. М., 1995, стор. 542, 560)

До цього можна було б додати дещо з українських позицій, зокрема, що донощики типу Щербицького, Маланчука опустилися до співпраці з КҐБ і викликали зневажливу посмішку з боку російського, грузинського, навіть білоруського КГБ. Там не було такого холуйства, безпринципності, національної продажності. Вони не наповнювали своїми "незгодними" концлагерів.
Сентимент влади до цієї нещасної фігури можна пояснити хіба що спадкоємністю народної нелюбові.


Євген СВЕРСТЮК




На сьогодні українській громадськості так і невідомо, хто був ініціатором того ганебного розпорядження по відзначенню дня народження Щербицького. Подейкують, що ініціатором був чи то президент НАН України Патон, чи то сам віце-прем'єр-міністр Семиноженко. Тим не менше, обидва вони є членами цього оргкомітету, а останній і очолив його, і хто як не керовані ними установи мали б застерегти уряд від прийняття таких безглуздих документів.
Ще недавно один із лідерів блоку "Заєду" Анатолій Кінах на всю Україну заявляв, що його блок на союз з комуністами ніколи не піде. Зараз очевидним стає те, що роблячи цю заяву пан Кінах мав на увазі саме блок, а не свою особу, бо напевно, якби було інакше, то не було б спільної комісії з колишнім колонізатором нашої держави по узгодженню підручників з історії України, святкування ювілею Переяславської Ради і останнього недолугого розпорядження.
"Меморіал", як просвітницька організація подає перелік визначних історичних дат в історії України, які припадають на лютий місяць. Порівнявши їх з датою (18 лютого) народження Щербицького і пересічний читач переконається яке неглибоке коріння в української влади.


Календар визначних дат в історії України за лютий
Дати
Події
2.2.1812 Народився український байкар Євген Гребінка.
2.2.1863 Народився український письменник Тимофій Бордуляк.
2.2.1883 Помер Володимир Барвінський - публіцист засновник-редактор "Діла".
2.2.1936 Загинув на Соловках поет Євген Плужник.
3.2.1067 Помер князь Ростислав, онук князя Ярослава Мудрого, засновник галицької династії Ростиславичів.
3.2.1929 Закінчився перший Конгрес Українських Націоналістів на якому утворено Організацію Українських Націоналістів.
4.2.1793 Прилучено Волинь і Поділля до російської імперії внаслідок другого поділу Польщі.
7.2.1933 Помер Микола Садовський - видатний артист і театральний діяч.
7.2.1942 В м. Пінську відбувся перший Собор єпископів УАПЦ, що започаткував відродження УАП Церкви на українських землях, звільнених від більшовиків.
8.2.1106 Князь Володимир Мономах уклав перший дидактично-художній твір княжої Русі своє "Повчення".
9.2.1918 Берестейський мир. Німеччина, Австрія, Туреччина і Болгарія визнали Україну самостійною державою.
9.2.1963 Прибув до Риму з сибірського заслання митрополит Йосиф Сліпий.
10.2.1900 Засновано в Україні першу політичну партію - Революційну Українську Партію (РУП), що її основником був Микола Міхновський.
10.2.1918 Початок походу УСС проти більшовиків.
11.2.1670 Народився Самійло Величко, український козацький літописець.
11.2.1908 Помер А. Вахнянин - західноукраїнський композитор і письменник.
12.2.1887 Народився Лесь Мартович - український письменник.
12.2.1918 Мала Рада УНР прийняла в м. Коростені володимирський тризуб як великий і малий герб Української держави.
12.2.1924 Загинула в польській в'язниці член УВО Ольга Басараб.
12.2.1939 Відбулися вибори до першого сейму Карпатської України.
12.2.1945 Загинув у бою з більшовиками полк. Дмитро Клячківський - командир УПА-Північ.
14.2.1897 Помер Пантелеймон Куліш, український громадський діяч, письменник, поет, перекладач, етнограф, історик і критик.
15.2.1968 Помер поет-есеїст Євген Маланюк.
15.2.1979 Помер у США ген. полк. Павло Шандрук, Головнокомандуючий УНА.
16.2.1813 Народився Степан Гулак-Артемовський - визначний композитор і пісняр, автор музики лібретто опери "Запорожець за Дунаєм".
16.2.1885 Помер Володимир Шашкевич, син Маркіяна Шашкевича. Редактор "Вечерниць" і "Русалки". Формував світогляд молодих ідеалістів - народовців Галичини.
16.2.1918 Законодавча Рада Кубані одноголосне проголосила самостійну Кубанську республіку. Головою першого Кубанського уряду обрано українця Луку Бича.
17.2.1892 Народився Йосиф Коберницький-Сліпий, кардинал і Патріярх УГКЦеркви.
19.2.1907 Помер Михайло Чалий - український письменник і педагог, перший біограф Тараса Шевченка.
19.2.1969 Помер ген.-пор. армії УНР Микола Капустянський - провідний діяч ОУН.
20.2.1054 Помер князь Ярослав Мудрий.
21.2.1942 Загинула розстріляна німцями в Києві поетеса Олена Теліга.
23.2.1757 Народився граф Василь Капніст, поет, автор сатиричної комедії "Ябеда", громадський і політичний діяч, прихильник відродження української державности.
23.2.1957 Помер у Лондоні Гетьманич Данило Скоропадський.
24.2.1574 Вийшла в Україні перша друкована книга - " Апостол".
24.2.1608 Помер князь Костянтин Острозький, великий меценат української науки і культури.
24.2.1842 Народився громадський і політичний діяч Юліян Романчук.
24.2.1865 Народився Іван Липа - письменник і громадський діяч, член Центральної Ради і Трудового Конгресу.
24.2.1946 Загинув у бою з більшовиками командир УПА Грегіт-Різун.
25.2.1738 Загинув у бою з татарами Григорій Граб'янка - український козацький літописець.
25.2.1871 Народилася видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Косач-Квітка).
25.2.1886 Народився Георгій Нарбут, видатний український графік.
25.2.1954 Помер Юрій Яновський, видатний український письменник.
25.2.1964 Помер світової слави скульптор Олександер Архипенко.
27.2.1664 Поляки розстріляли біля Новгороду-Сіверсь-кого полковника Івана Богуна.
27.2.1772 Помер у ревельській в'язниці-фортеці український митрополит Арсеній Мацієвич, захисник прав Української Православної Церкви.
29.2.1868 Народився Лев Лопатинський - західно-український театральний діяч і драматург.


Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ