07a.jpg08a.jpgОГОЛЕНА ЖОРСТОКІСТЬ ДОКУМЕНТІВ

Народному комісару внутрішніх справ УРСР старшому майору державної безпеки тов. Сергієчко.

Доповідна записка

Про евакуацію тюрем західних областей УРСР

"... Відповідно до розпорядження УНКДБ про те, щоб за списком, затвердженим прокурором всіх підслідних і засуджених за к-р злочини, по ст.. 170 КК., за законом від 7 серпня і осіб, що вчинили велику розтрату, розстріляти... Тюрмами Львівської області було розстріляно - 2464 в'язні... Всі розстріляні в'язні закопані в ямах, що вириті в підвалах тюрми, в м.Золочів - в саду...".
"... Із тюрем м.Станіслав, Коломия і Печеніжин етаповано - 1376 в'язнів. В тюрмі м.Станіслав залишилося 647 в'язнів, в основному з числа тих, що обвинувачувались за побутові злочини. Решта розстріляні і звільнені..."

Начальник тюремного упр. НКВС УРСР капітан держбезпеки (підпис) Філіпов



Начальник тюремного управління НКВС УРСР

Службова записка

По Станіславській області
"... В тюрмі було НКДБ. Забрали 1061. В великій мірі по заяві нач. тюрми Грицюк. Закопані за межами тюрми в підготовленій для цієї цілі ямі..."



СВІДКИ ЗВИНУВАЧУЮТЬ

"... Перед самою війною я бачив, як повз нашу хату везли на машинах живих людей до Дем'янового Лазу. Везли їх тільки тоді, коли на землю опускалася ніч. Машини були криті брезентом так само, як сучасні військові машини, що перевозять солдат, їхали до Дем'янового Лазу й інші машини, криті брезентом. Тепер так накривають машини зерном, щоб воно не розсипалося по вибоїнах. З тих машин капала на дорогу кров...".
(Із свідчення Михайла Припхан)

"Усі ті, що йшли до лісу по дрова, чули постріли. Всюди на краї лісу стояли вартові і нікого не пускали. До тих нещасних, що були розстріляні в лісі, підвозили розстріляних із станіславської тюрми. Ранком на шляху, що вів до лісу, наші селяни бачили свіжу кров. Кров капала з машин, які перевозили небіжчиків. ... Люди говорили, що приречених на смерть заставляють самим собі копати спільні могили...".
(Із свідчення Григорія Федика)

"Три дні гудів трактор, а під його шум розстрілювали людей. До лісу привозили і розстріляних в'язнів із станіславської тюрми. Моя хата стоїть скраю при дорозі на Дем'янів Лаз. Тому кожного дня ранком я бачив, що вся вузька дорога скроплена кров'ю...".
(Із свідчення Богдана Вінтоняка

"... Ми, парубки, дуже цікавилися нічними рейсами автомобілів у Дем'янів Лаз, але проникнути туди було неможливо. Навколо місць, де розстрілювали людей, на певній відстані було три пояси окопів. Крім окопів, де постійно знаходилися вартові, Дем'янів Лаз охороняли вершники.
Одного разу хлопці зібралися йти за грибами. Виходячи з одного обійстя на дорогу, ми почули шум автомобільного двигуна. Хтось із хлопців порадив вилізти на дах стодоли і подивитися зверху, що везе автомобіль. Ми були дуже вражені. В кузові автомобіля спереду і ззаду були вартові. Автомобіль був накритий брезентом. Коли в одному місці брезент піднявся, вартовий вдарив прикладом по брезенту. До нас донісся стогін людини".
(Із свідчення Ярослава Кантора)

"... Коли прийшли німці, мене разом з іншими підлітками батьки часто посилали пасти худобу неподалік Дем'янового Лазу. Тож нам закортіло подивитися, що ховали в лісі радянські солдати. Коли ми прийшли на те місце, то не впізнали його. Ми побачили в трьох місцях висохлу траву. Ті місця були обкладені дерном, ніби замасковані ним. Зверху хтось посадив дерева, але вони не прийнялися і зів'яли. У тих місцях, де була розрита земля, виступали темні плями. Ми підійшли ближче і побачили в одному місці, ніби хтось вигріб ямку. З тої ямки виднілися обгризені якоюсь звіриною людські ноги, стирчали кості. Перелякані побаченим, ми побігли в село і розповіли про все батькам...".
(Із свідчення Івана Івасютяка)

"... Вже при німцях ми довідалися, що в лісі є кілька могил. Про те було опубліковано в газеті, а ми, діти, першими побігли подивитися, що там розкопують. Того я не забуду, скільки житиму! Першою відкопали жінку з дитиною на руці. Вона і після смерті притискала немовля до грудей...".
(Із свідчення Ольги Бігун)



"МЕМОРІАЛ" - ДО ІСТИНИ НАПЕРЕКІР РЕЖИМОВІ

01a.jpgНа початках національного відродження в 1989 р. при Івано-Франківському культурно-науковому товаристві "Рух" утворився осередок "Меморіалу". Він поставив перед собою завдання розслідувати сталінські злочини на нашій землі. Непевні і уривчасті свідчення показували, що таємницю одного з найбільших злочинів При-02a.jpgкарпаття ховає в собі земля Дем'янового Лазу. Наперекір утвореній при облвиконкомі за вказівкою з Москви і номенклатурній за складом Комісії по розслідуванню сталінських злочинів почалися важкі пошуки.
Знайшлися десятки свідків. Але, як у чистому полі Дем'янового Лазу вказати місця захоронень?! Адже, щоб замести сліди злочину, за наказом радянського і компартійного керівництва області потужні бульдозери до невпізнання змінили Дем'янів Лаз. Де колись шумів ліс, залишилось голе поле.
10a.jpgЛише джерело при дорозі, що пробивалося крізь півтораметрову товщу землі, стало єдиним орієнтиром до пошуку.
21 вересня 1989 року на площі розміром 100 х 150, умовно окресленій на підставі розповідей свідків, екскаватор "Білорусь" почав у шаховому порядку робити пробні ями.
"... У першому ряду їх викопали 14. Безрезультатно. ... Сонце сідало за ліс. із 09a.jpgзаходу подув легкий вечірній вітерець. Пора було покидати роботу, щоб завтра взятися за неї знову. Саме тоді свідок Богдан Вінтоняк сказав: "Хлопці, я серцем чую, що зараз найдемо могилу. Копайте трохи нижче". На його прохання екскаваторник викопав ще дві ями. Перша і друга не дали ніяких результатів. Вінтоняк попросив викопати третю. З неї ківш витяг меліоративні трубки. У ямі з'явилася вода. Я попросив екскаваторника черпнути ще раз. І тоді ківш витяг залишки одежі, а з ними і людські кості...", - опише пізніше процес розкопок в обласній пресі їх ініціатор і чільний та безпосередній учасник Роман Круцик.
Дем'янів Лаз розкрив живим страшну таємницю про закатованих...



ТАЄМНИЦЯ ДЕМ'ЯНОВОГО ЛАЗУ

Кількість жертв, що знаходились в окремих похованнях та їх статева приналежність

стать
поховання
всього
перше
друге
третє
кількість
%
Чоловіча
166
97
96
359
68,5
Жіноча
38
102
11
151
28,8
Не встановлено
8
5
1
14
2,7
212
204
108
524
100,0

(Таблиця подана за "Експертизою злочину в Дем'яновому Лазі". Судово-медичний експерт-криміналіст Омелян Левицький)


Вік жертв, що знаходилися в окремих похованнях

вік
поховання
всього
стать
перше
друге
третє
кіль-ть
%
чол.
жін.
до 20 років
11
14
3
28
5,3
21
7
21-30 р.
54
52
19
125
23,8
78
47
31-40 р.
44
45
24
113
21,6
81
32
41-50 р.
44
40
29
113
21,6
77
36
51-60 р.
20
10
18
57
10,9
44
13
60 р. і старші
6
9
6
21
4,0
16
5
не встановл.
33
25
9
67
12,8
42
25
всього
212
204
108
524
100,0
359
165

(Таблиця подана за "Експертизою злочину в Дем'яновому Лазі". Судово-медичний експерт-криміналіст Омелян Левицький)


ВОНИ ГИНУЛИ В НЕЛЮДСЬКИХ МУКАХ

"... Це було приблизно 4-5 липня. Я із своїм братом побігли в тюрму. ... На подвір'ї тюрми ми 05a.jpgпідійшли до розритої ями. В ямі лежали трупи людей... Коли я відійшов від ями, то з братом побігли дивитися по камерах тюрми. В одній із камер було дуже багато крові. Там ще було декілька трупів, що були приперті до стінки. До другої камери коли ми прибігли, то люди говорили, що то була катівня. На столику, що був біля стінки, лежали якісь інструменти. Люди говорили, що то інструменти для катування, але я до них не 06a.jpgприглядався. По стінах камери була кров. Там же стояла бляшана посудина, подібна на відро. Коли я заглянув туди, то побачив очі і відрізані вуха... Більше по камерах я не ходив, так як було дуже важке повітря і неможливо було дихати. Коли я вийшов на подвір'я, то під накриттям було вже трохи трупів, яких повитягували з камер. До трупів ми з братом придивлялись, тому що шукали батька. В одної жертви я бачив, що в ніс було забито два цвяхи, в іншої був знятий скальп. В одної жінки були відрізані груди, а в іншої був розпоротий живіт і плід дитини лежав їй на грудях. Люди покликали нас з братом до одного з трупів і сказали, що то наш батько. В цьому трупі не було очей і був відрізаний ніс. Деякі трупи були чорні. Люди говорили, що ті жертви вбивали струмом...".
(Із свідчення Онуфрія Бойка)

12a.jpg "... Біля однієї жінки я бачила мертву дитину, яка напевно народилася в тюрмі. Трупи були всі голі і чомусь коричневі, напевно їх вбивали струмом, в крайньому разі так тоді говорили дорослі. Це була жахлива картина. В багатьох були повикручувані ноги і руки, що було зв'язано не з передсмертною агонією, а із слідами катувань, тому що ноги і руки не держалися практично тіла. В багатьох трупів не було очей, були повиривані язики...".
(Із свідчення Марії Скрипник)


Судово-медична експертиза свідчить, що жертви НКВД з Дем'янового Лазу зазнавали від своїх катів нечуваних тортур. Більшість із них загинула від вогнепальних ран у голову. Стріляли, як правило, в потилицю. І не один раз...

кількість вхідних вогнепальних пошкоджень на черепах
кількість черепів
%
загальна кількість пошкоджень
одне пошкодження
349
66,6
349
два
61
11,6
122
три
13
2,5
39
чотири
5
1,0
20
п'ять
2
0,4
10
шість
2
0,4
12
всього
402
82,5
552

(Таблиця подана за "Експертизою злочину в Дем'яновому Лазі". Судово-медичний експерт-криміналіст Омелян Левицький)


Для чого робити п'ять-шість пострілів в голову жертві, коли і один є смертельним?! Хіба для садистської насолоди!
Їм до невпізнання розтрощували голови важкими предметами, а руки і ноги - в спеціальних лещатах, викручували їх, кидали під колеса автомобілів. Врешті, для певності жертв добивали чотиригранним радянським штиком у груди.

КАТИ І ЇХ ЖЕРТВИ


За знайденими при останках жертв напівзотлілими вироками, квитанціями, протоколами обшуків, службовими бланками встановлено імена енкаведистських катів:

03a.jpg1. Авієнко - сержант держбезпеки;
2. Бурмістров;
3. Двінін - політрук;
4. Жданов;
5. Клименко - інтендант 2-го рангу;
6. Овчинников;
7. Скорик;
8. Стругін - секретар-інтендант 2-го рангу;
9. Судаков;
10. Тараканов - військовий юрист 1-го рангу;
11. Тіхонов - сержант держбезпеки;
12. Храброе - технік-інтендант 1-го рангу.


ЇЦі документи, а також записки, написи на речах тощо дали змогу встановити деякі прізвища жертв.

1. Антонюк С. (адреса не встановлена);
2. Бойків Василь Онуфрійович, селище Бурштин Галицького району,
3. Бойко ... (ім'я та адреса не встановлені);
4. Войнарович або Войцерович (ім'я та адреса не встановлені);
5. Голинський Григорій Васильович, сотник УГА, селище Делятин;
6. Гургула Ярослав Васильович, селище Бурштин Галицького району;
7. Душак Мирослав Миколайович, м. Станіслав;
8. Касюк Марія Василівна, селище Кути;
9. Козьмин Іван Онуфрійович, с. Белелуя Снятинського району;
10. Корпан Микола Петрович, с. Деліїв;
11. Кузан ... (ім'я та адреса не встановлені);
12. Мазуркевич (або Лазуркевич) Григорій Михайлович (адреса не встановлена);
13. Максимів ... (Ім'я та адреса не встановлені);
14. Максим'юк ... Федорович (ім'я та адреса не встановлені);
15. Мишковський Станіслав Іванович, польський офіцер;
16. Пастушенко Федір Олексійович, с. Павлівка;
17. Пірус Михайло Григорович (адреса не встановлена);
18. Стиць Михайло, м. Турка Львівської області;
19. Стасюк Станіслав Іванович, м. Станіслав;
20. Ухач Я., селище Делятин;
21. ... Григорій Мирославович (прізвище та адреса не встановлені);
22. ...теіок Григорович (прізвище, ім'я та адреса не встановлені).

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ