memorial 23-24 грудня 2010 року владою Російської Федерації було вчинено черговий антиукраїнський випад. З бібліотеки української літератури в Москві було вилучено біля 50-ти найменувань книжок та періодичних видань з метою, як було пояснено, «проведення психо-лінгвістичної експертизи». 26 грудня бібліотека була закрита, а саме приміщення опечатане. Паралельно з цими діями правоохоронними органами РФ була відкрита кримінальна справа «за фактом розповсюдження екстремістської літератури».

І хоч на сьогодні бібліотека вже відкрита, вилучена література не повернута і кримінальна справа не закрита.

Ще раніше була ліквідована федеральна національно-культурна автономія українців в Росії - як заявив міністр закордонних справ Росії С. Лавров, «за ведення політичної діяльності».

Такі агресивні, недружні дії російської влади до українців, які є громадянами Росії, позбавлення їх права отримувати інформацію про події в Україні та світі не тільки з російських ЗМІ, права мати власну історію і культуру свідчать про активізацію антиукраїнської складової в державній політиці РФ, метою якої є поступова асиміляція українців, розчинення їх у російському мовно-культурному й історичному середовищі і, як наслідок, втрата національної ідентичності.

Непоодинокі інші випадки дискримінації українського населення РФ. Все, що було створено руками українців в Росії: церкви, бібліотеки, театри, школи, громадські організації, засоби масової інформації - впродовж останнього часу свідомо закривається, приміщення та інше майно відбираються, а особи, які пропагують та відроджують українську культуру, духовність й історію, стають жертвами дискримінації. Наслідком такої політики «братської держави» є обмеження, аж до повного зникнення, культурного та духовного простору проживання українців не лише в Москві, але навіть на їх етнічних землях - Краснодарського й Ставропольського Країв, Білгородщини, Курщини, Вороніжчини, Брянщини. Під тиском влади припиняють свою діяльність українські громадські організації на Далекому Сході, де проживають сотні тисяч наших земляків ще з часів «столипінської реформи», а їх лідери переслідуються аж до фізичного знищення.

У той самий час російська національна меншина в Україні забезпечується Українською державою на кошти платників податків України. Це не лише школи, театри, музеї, бібліотеки, а й громадські організації, навіть такі, які мають відверту антиукраїнську спрямованість та діяльність.

Вочевидь, російська влада роздмухує міхи шовінізму. Агресія з мовно-культурного та інформаційного простору останнім часом все частіше виплескується в загрозу реалізації плану поглинання України Росією, що його відкрито озвучують російські маргінальні націоналісти на кшталт кремлівського трубадура Дугіна.

Прикро, що ані Президент України, ані Уряд і парламент не зробили жодного кроку на захист українців, які проживають в Росії. Більше того, зі зміною влади в Україні різко активізувалися антиукраїнські організації, що своїми діями підштовхують Україну до прірви міжнаціональної ворожнечі, до дискримінації українців в Україні.

Один із стовпів, на яких тримається українська держава - духовність, руйнується новою владою втручанням у релігійні справи та насаджуванням в Україні чужої для нас церкви, а разом з нею - чужого світогляду, який сьогодні називається «русскій мір». Посадові особи нової влади, свідомо чи несвідомо, працюють на реалізацію ворожої для України політики - дозволяють чужинцям руйнувати наші святині, захоплювати або палити наші храми, насаджувати чужу й обмежувати власну мову, витирати з пам'яті і переписувати нашу власну історію й заміняти на чужу, нав'язувати нам своїх героїв, свою культуру, свою віру.

Що це, як не ознака нищення не лише держави, нації, але й українського етносу з усіма притаманними йому ознаками.

Все зазначене відбувається на тлі переслідувань національно-патріотичних сил та руйнування державницького середовища, яке здатне протидіяти вже не прихованій агресії Росії проти всього українського.

Тих, хто перебуває в матеріальній або ідеологічній залежності від Росії, серед нас ще досить багато. Російському керівництву це добре відомо, тому Кремль дестабілізує Україну, використовуючи свою «п'яту колону». Саме для її юридичного прикриття і матеріального забезпечення в Росії прийнятий закон «О государственной политике Российской Федерации в отношении соотечественников за рубежом» від 24.05.1999 р., в якому є дуже цікавий пункт: «соотечественник» визначається не громадянством, не національністю, а на підставі його «ідеологічної і культурно-мовної само-ідентифікації».

Виходячи з реальної загрози існування України як держави та українців як нації та етносу, а також з неспроможності чи небажання керівництва України протистояти цим загрозам, Київська міська організація «Меморіал» ім. Василя Стуса звертається до українців всього світу із закликом:

- засудити агресивні шовіністичні випади російської влади проти України;

- встати на захист українців, які проживають в Росії;

- викривати та чинити опір діяльності проросійських шовіністичних організацій в Україні;

- на практиці реалізовувати безсмертні слова Т. Шевченка «В своїй хаті своя сила, і правда, і воля» шляхом організації і облаштування власного українського життя, забезпечення національно-культурних потреб власними силами, як це робить світове українство уже багато поколінь.

За дорученням зборів Київської

міської організації «Меморіал» ім. В. Стуса

Голова КМО «Меморіал» ім. В. Стуса Роман Круцик

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Помилка? Виділіть мишкою і настисніть Ctrl+Enter

Система Orphus

Розсекречена
site_index_banner
С
  • екскурсії по музейних експозиціях “Меморіалу”;
  • перегляд відеоматеріалів з історії репресій в Україні, історії України, художніх тематичних фільмів тощо;
  • виїздні виставки “Забуттю не підлягає...” (плакатний варіант, за домовленістю);
  • виїздні екскурсії до Биківнянських поховань під Києвом (місце масових розстрілів 1937-1941 років)
  • копіювання електронних відео- і аудіоматеріалів за домовленістю.

Перегляд експозицій, екскурсії та демонстрація фільмів БЕЗКОШТОВНІ